ГогольFest: секрет творіння

«Ми не знаємо, що є «сучасне мистецтво» сьогодні. Мистецтво -- це те, що залишиться у віках. Але ми щиро сподіваємося, що в цій безумній алхімічній лабораторії кожному вдасться відкрити свій секрет творіння і знайти в собі мить тиші», -- читаємо слова засновника ГогольFest Влада Троїцького на сайті фестивалю, котрий позиціонується як наймасштабніша полікультурна подія країни нинішньої осені.

Що ж, з масштабами в акції справді все гаразд і за кількістю учасників, і за обсягом «підкореної» територією: заповнити бодай один із велетенських залів «Мистецького Арсеналу» -- це вам не іграшки. Але ж кількість -- не якість. І це, на жаль, підтвердило, принаймні, візуальне мистецтво, презентоване в рамках нинішнього фесту, який проходить у столиці з 11 по 27 вересня.

Відверта вторинність і нуль креативу -- нехай жорстко, але саме на такий вердикт заслуговують усі ті витвори сучасних художників, скульпторів, інсталяторів etc., чиї роботи виставлено нині в «Арсеналі». А ще -- майже від усього віє такою похмурістю, таким негативом!.. Зрозуміло, мистецтво завжди відображало настрої суспільства, але всьому є межа. І коли на тебе з усіх боків тиснуть брудно-сіро-чорні картини, коли перечіпаєшся через «трупи», розкидані залом, коли весь час натрапляєш на перекошені горем і відчаєм велетенські обличчя або на дешевий і абсолютно нецікавий кітч, хочеться одного -- швидше втекти на свіже повітря.

Але в «цій безумній алхімічній лабораторії» таки можна відшукати «секрет творіння». На першому поверсі в одному з залів у чималеньку яму на підлозі насипали чорнозем. І кинули насіння. У день відкриття фесту воно вже проросло, було сантиметрів п’ятнадцять заввишки. І, вочевидь, цей «експонат» з-поміж усіх -- найвартісніший. Бо живий, справжній і сповнений глибокого сакрального змісту.