Володимир ЛИТВИН: "Публічність зняла напруження в парламенті"

У день закриття четвертої сесії Верховної Ради Голова парламенту Володимир Литвин дав інтерв’ю парламентському телеканалу "РАДА", де поділився своїм баченням того, як працюватиме законодавчий орган після канікул та чого варто очікувати від майбутньої президентської кампанії. Ось основні тези політика:

– Я відкрив позачергове пленарне засідання для того, щоб показати відсутність підстав для бездумного блокування Верховної Ради Партією регіонів. Справа в тім, що ніхто з політичних сил не заперечував проти розгляду зміни до держбюджету в частині збільшення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Але ж від нас вимагалися гарантії [позитивного голосування]. Так їх дають хіба що в страховій компанії. Я пропонував варіант: якщо є побоювання, що керівниками фракцій чинитиметься певний тиск на депутатів, давайте проведемо таємне голосування.

Однак вожді дали свої установки, при цьому заручниками опинилися народні депутати. Мене вразило те, як в одного депутата запитували по телефону під час блокування: "где же наши бойцы?". Ось таку функцію виконують тепер парламентарії. Ламали двері у мою приймальню, пробивалися до інформаційної системи. До речі, ціна одного зламаного мікрофона якраз дорівнює тому прожитковому мінімуму, за підвищення якого так печуться деякі народні обранці.

Тепер усі починають говорити про необхідність проведення позачергової сесії для розгляду невідкладних питань. Щоб її скликати, багато зусиль не потрібно, але ж варто спочатку відповісти на запитання: а яким буде результат розгляду питань? З другого боку, це може бути і бажанням опонентів потренувати один одного – чи зможуть фракції швидко доставити літаками [із закордонних відпусток до Києва] своїх людей.

 

Я ж спеціально звертався до Президента, прем’єра, лідера опозиції Віктора Януковича, голови фракції комуністів Петра Симоненка з пропозицією провести спеціальне засідання Верховної Ради. На ньому розглянути і зняти питання про підвищення соціальних стандартів, скасування депутатської недоторканності, запровадження відкритих списків. Натомість я отримав сцени ревнощів.

З грудня минулого року законодавчий орган запрацював, з'явилася певна передбачуваність. Але ж декому не вигідно вирішувати питання в сесійному залі. Хочуть застосувати технологію 2004 року: заблокувати до кінця жовтня-листопада трибуну, щоб не було критики одне одного [під час президентської кампанії]. Проте ініціатори забули, що жодного результату тоді це не дало.

Немає сумніву, що віддзеркаленням політичної боротьби восени стане Верховна Рада. Знищивши тут усе, сутички в парламенті перенесуться в міста й райони. І немає гарантії нормального, демократичного волевиявлення 17 січня 2010 року, якщо політичні гравці не зупиняться. Вони ж борються не з ідеями, а з їхніми носіями, із самою людиною. Продовжують діяти, наче в той чи інший спосіб не перебувають при владі, а щойно повернулися в країну після тривалої відсутності й з подивом виявили, що тут усе не так.

Через це переконаний: люди повинні відмовитися від послуг тих, хто вже довів неможливість розв’язувати проблеми держави.