Ніна Карпачова: «Нинішня соціально-економічна криза реально відсунула права людини на задній план»

Однією з функцій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яка визначена статтею 85 Конституції, є представлення парламенту Щорічної доповіді “Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні” як результату постійно здійснюваного Омбудсманом системного моніторингу стану дотримання прав і свобод людини органами державної влади та місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами усіх рівнів.

 24 червня 2009 року в сесійній залі Верховної Ради Омбудсман Ніна Карпачова представила таку доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні у 2006 та 2007 роках. Документ містить результати комплексного дослідження стану громадянських, політичних, економічних, соціальних та культурних прав і свобод людини, закріплених у Конституції, чинному законодавстві України та міжнародних нормативно-правових документах з прав людини. Доповідь базується передусім на аналізі фактів порушення прав і свобод, про які стало відомо зі звернень громадян України, осіб без громадянства, іноземців та біженців до Уповноваженого з прав людини. Усього з початку діяльності до конституційного органу парламентського контролю звернулося майже 950 тисяч осіб, близько 3-х тисяч запитів і звернень надійшло від народних депутатів України.

Як і в попередніх, у представленій доповіді вміщено приклади конкретних випадків порушень прав і свобод людини, щодо яких Уповноваженим з прав людини вживались заходи реагування, а також висновки здійснених Омбудсманом перевірок. Ніна Карпачова заявила, що на сьогодні вдвічі зросла заборгованість по заробітній платі в Україні. За її словами, «борги із заробітної плати в порівнянні з минулим роком зросли більше як удвічі – з 752 мільйонів гривень в минулому році до 1 мільярда 405 мільйонів гривень у травні поточного року». Вона також зазначила, що на сьогодні, якщо обраховувати за критеріями Світового банку, то до категорії бідних в Україні можна віднести понад 70% населення. За її словами, кількість найманих працівників «зменшилася більше як на 710 тисяч». За її даними, майже один мільйон наших громадян перебувають на обліку в службі зайнятості як безробітні, а 1 мільйон 700 тияч вимушені працювати в режимі неповної зайнятості.

На підставі аналізу наявних фактів та тенденцій Уповноваженим з прав людини зроблено висновок, що стан дотримання прав і свобод людини в Україні ще не відповідає міжнародним стандартам. Омбудсман констатувала, що нинішня соціально-економічна криза реально відсунула права людини на задній план. Так, сьогодні вже понад 16% штатних працівників, зайнятих у різних галузях економіки, перебувають у вимушених відпустках або працюють у режимі скороченого робочого дня. Більш як удвічі порівняно з минулим роком скоротилась потреба підприємств у працівниках. Водночас на кожне вільне робоче місце претендує 10 незайнятих осіб, зареєстрованих у службі зайнятості. Ще рік тому таке навантаження було втричі меншим. А в Хмельницькій, Черкаській та Івано-Франківській областях претендують на одне вільне робоче місце від 40 до 50 осіб. На переконання Ніни Карпачової, все це є наслідком того, що національні антикризові заходи спрямовані передусім на обмеження доходів громадян, економію фінансових ресурсів, а не на забезпечення прав людини на гідну зайнятість та належний соціальний захист.

Омбудсмана непокоїть те, що рівень заробітної плати більшості працюючих у країні не може задовольнити навіть мінімальних потреб їхніх родин. За останній рік в усіх регіонах України відбулося зменшення реальної заробітної плати, у кожного сьомого працівника нарахована заробітна плата не перевищує прожиткового мінімуму. При цьому ціни і тарифи зростають чи не щодня. У результаті страждають найбідніші. На сьогодні заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг становить понад 10 мільярдів гривень, а середній термін заборгованості – понад три місяці. І справа не в небажанні, а незмозі більшості боржників платити такі суми. Це дає підстави говорити про зростання ризику, коли економічний занепад призведе до подальшого стрімкого погіршення ситуації із забезпеченням прав людини.

На думку Ніни Карпачової, для недопущення подальшого зубожіння населення країни та реальної боротьби з бідністю невідкладним завданням для влади є підвищення рівня державних соціальних стандартів і гарантій, а саме: встановлення реального прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати та пенсії, запровадження адекватних механізмів соціального захисту громадян, посилення ролі та відповідальності владних інститутів у дотриманні та захисті прав і свобод людини. Омбудсман вважає за необхідне прискорити виконання положень Європейської соціальної хартії, ратифікованої Україною ще три роки тому – документа, який визначає спільні для країн Європи стандарти, зокрема у сферах соціального забезпечення, захисту працівників у разі банкрутства роботодавця, освіти, охорони здоров’я, надання медичних послуг.

У центрі уваги Ніни Карпачової опинилися й такі найболючіші проблеми, як забезпечення прав людини на справедливий суд, особисту недоторканність, повагу до гідності та захист від катувань працівниками правоохоронних органів тощо. В умовах системної кризи, в якій перебуває Україна, під особливий контроль Омбудсмана були взяті питання дотримання прав на свободу слова та інформації, вільне вираження поглядів і переконань, виборчі права громадян.

Було також представлено розділ, присвячений захисту прав військовослужбовців. Зокрема, констатовано, що найбрутальнішим порушенням прав людини залишається посягання на життя і здоров’я військовослужбовців. У казармах продовжуються ганебні традиції так званої ”дідівщини”, не зменшуються прояви суїцидів. У 2009 році 8 із 12 (або дві третини) загиблих військовослужбовців Збройних Сил України покінчили життя самогубством.

Вперше в окремому розділі Ніною Карпачовою проаналізовано стан дотримання прав дітей. Особливе занепокоєння Омбудсмана викликають порушення прав дітей на життя, достатній життєвий рівень, охорону здоров’я та медичну допомогу. Через це в Україні катастрофічно зменшується кількість дітей, за останні п’ять років – на 1 мільйон 365 тисяч. Найближчим часом Уповноважений має намір представити Верховній Раді Спеціальну Доповідь з питань прав дитини.

В Україні збільшується кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Наразі налічується понад 100 тисяч таких дітей. З них більшість виховується в інтернатах та будинках дитини. Попри те, що зростає питома вага національного усиновлення, майже половина українських дітей усиновлюється іноземцями. На жаль, у таких випадках чинні механізми не гарантують від порушення прав дітей. Омбудсман продовжує наполягати на необхідності повернення в Україну усиновлених громадянами США Хілтами та Крюгером українських дітей-сиріт, котрі зазнали в цих родинах насильства та сексуальних знущань. Однак діти так і не повернуті на батьківщину, попри збереження за ними громадянства України відповідно до національного законодавства. На переконання Ніни Карпачової, щоб усиновлені іноземцями українські діти не були кинуті державою напризволяще, необхідно укласти двосторонні угоди з країнами, в яких вони усиновлюються. Водночас з парламентської трибуни неодноразово викладалась позиція Омбудсмана проти ратифікації Гаазької конвенції щодо усиновлення, адже її положення допускають посередницьку комерційну діяльність, що фактично відкриває двері торгівлі дітьми.

Наостанок Уповноважений з прав людини наголосила, що «для подолання ситуації, що склалася, конче необхідні як політична воля і професіоналізм усіх державних структур, так і активна позиція громадян у обстоюванні своїх прав і законних інтересів».