ТСК зібрала досьє на Черновецького

На попередньому пленарному тижні Верховна Рада не встигла розглянути звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу. На думку Голови ТСК Кирила Куликова, київська адміністрація докладає великих зусиль для блокування цього питання.
Що, в принципі, не викликає здивування адже члени комісії вважають за необхідне продовжити свою роботу до 11 листопада 2009 року й здійснити ще цілий комплекс заходів, які навряд чи будуть приємними для команди співаючого мера. Члени ТСК рекомендують Президенту розглянути доцільність перебування на посаді голови Київської міської державної адміністрації Леоніда Черновецького та відкликати погодження на призначення декількох перших заступників голови КМДА. 
Генеральну прокуратуру України, Рахункову палату, Головне контрольно-ревізійне управління та Державну податкову адміністрацію зобов’язують до 15 жовтня 2009 року провести спільну комплексну перевірку виконавчого органу Київської міської ради й надати результати з питань дотримання бюджетного та податкового законодавства України під час фінансово-господарської діяльності.
А профільним комітетам необхідно підготувати для прийняття Верховною Радою зміни до законодавства щодо вдосконалення місцевого самоврядування та виконавчої влади в місті Києві.

За попередніми результатами перевірок ТСК виявлено:
– критичний стан техногенної безпеки в столиці. На території міста розташовано 40 хімічно небезпечних об’єктів. Більшість підприємств, окрім ЗАТ «Оболонь», не мають локальних систем виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації. Особливо небезпечною для населення може бути аварія на дослідницькому реакторі Інституту ядерних досліджень, де в зону можливого враження може потрапити 91,3 тисячі мешканців міста Києва.
Крім того, підприємствами, за винятком Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій, не укладено угод на обслуговування державними аварійно-рятувальними службами.
Найбільшими забруднювачами довкілля в Києві є підприємства теплоенергетики (ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6), завод «Енергія», ВАТ «АК «Київенерго», Дніпровська та Деснянська водопровідні станції. Однак найнебезпечнішою для міста та й всього Подніпров’я є Бортницька станція аерації, яка здійснює очищення стічних вод міста Києва. Ресурси станції вичерпалися, через тривалу експлуатацію без проведення реконструкції реальною є загроза екологічної катастрофи.
У критичному стані й низка каналізаційних колекторів, зокрема, Головний міський, Позняківський, Чумаківський, Зодчих та інші. Це може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій з частковим або цілковитим припиненням водопостачання та водовідведення на житлових масивах міста.
Зі 132 колекторів очисними спорудами обладнані лише 5. Правобережний каналізаційний колектор перебуває у критичному стані. Усі водні бювети (а їх більше 300) у незадовільному стані, через що в місті немає джерел якісної питної води. Також у звіті наводиться інформація про те, що за затвердженою Київрадою «Програмою розвитку та реконструкції водопровідного господарства міста Києва на 2004-2010 роки» загальна вартість заходів становить 1 926 219,73 тисячі гривень. Водночас за період 2004–2008 років освоєно коштів на суму 179  тисяч (лише 9,3 відсотка від передбаченого обсягу фінансування);

– порушення законодавства в сфері охорони здоров’я.
Відповідно до інформації, наданої комісії прокуратурою міста Києва, встановлено, що під час розробки проекту розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів на платні послуги, що надаються лікувально-профілактичними державними і комунальними закладами охорони здоров’я» до переліку платних послуг внесено види медичної допомоги, які відповідно до статті 49 Конституції мають  надаватися безоплатно. За результатами перевірки Київському міському голові зроблено припис про усунення порушень, який було задоволено.
Крім цього, прокуратурою міста Києва 10.02.09 р. внесено протест на рішення Київської міської ради «Про створення Київського міського патологоанатомічного бюро» № 9/1064 від 22.01.09 р., яким з порушенням установленого порядку здійснено реорганізацію 15 закладів охорони здоров’я Києва. Його також задовольнили.
У матеріалах Святошинської, Солом’янської та Шевченківської районних державних адміністрацій міститься інформація про факти затримки заробітної плати працівникам медичних установ та відсутності медикаментів у деяких медзакладах.
Нині прокуратура міста перевіряє можливі порушення вимог тендерного законодавства під час закупівлі автомобілів «швидкої медичної допомоги». Встановлено, що  п’ятимільйонне місто обслуговує лише 135 таких автомобілів.
На думку членів ТСК, потребують спеціального розслідування й фармацевтична діяльність комунального підприємства «Фармація», що реалізовує ліки за вищими, ніж у приватних аптеках, цінами. За результатами перевірки КП донараховано 181 тисячу гривень (разом із фінансовими санкціями) для сплати;

- недотримання вимог земельного законодавства.
12 лютого 2009 року прокуратурою міста Києва до Шевченківського районного суду подано позовну заяву про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 08.02.07 № 62/723 «Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 – 2010 роки» №106/106 від 28.08.08.
Згідно з ним, пакети акцій ВАТ «АК «Київводоканал», ВАТ «Київгаз», ЗАТ «Хліб Києва», вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», ТОВ «Метровагонсервіс» КП «Київський метрополітен» вилучено з переліку господарських товариств, пакети акцій яких належать територіальній громаді Києва й не підлягають продажу терміном до 2010 року та внесено до таких, що підлягають продажу.
Далі у звіті ТСК наводиться коротка характеристика кожного з акціонерних товариств.
АКБ «Хрещатик». За результатами перевірок можна вважати, що для  територіальної громади банк втрачений. В документах про продаж акцій фінансової установи є численні неузгодженості і на сьогоднішній день банк фактично перебуває у приватній власності. Власником зменшеної частки територіальної громади є Головне фінансове управління КМДА.
ЗАТ «Київенергохолдинг». Під час створення вказаного товариства частка комунальної власності у фонді товариства зменшена на 12,7 відсотка. Статутні цілі компанії не виконуються. Будь-яка інформація про її діяльність, формування необхідного статутного капіталу чи зміни в складі акціонерів відсутня.
Загальні збори акціонерів ВАТ «Київенерго» з незрозумілих причин не проводяться. Перевірка МВС засвідчила наявність у діях посадових осіб  як холдингу, так і «Київводоканалу» ознак нецільового використання коштів. Нині справа перебуває в Генпрокуратурі.
 За інформацією посадових осіб КМДА, вони не володіють даними про те, кому належать частки у фонді ВАТ «Київенерго». ТСК вважає, що вони вже давно перебувають у приватних руках іноземної компанії. Загальні збитки громади Києва внаслідок несплати дивідендів сягають десятків мільйонів гривень.
Територіальна громада втратила права власника та розпорядника майна «Київенерго», «Київводоканалу» та «Київгазу», зберігши за собою тільки право управління енергохолдингом. Проте громада міста позбавлена будь-яких важелів упливу на ціноутворення електричної й теплової енергії та газу.
ВАТ «Київводоканал». Понад тисячу з 4 тисяч кілометрів водопровідних мереж вичерпали термін експлуатації, 900 із них в аварійному стані. Донині експлуатуються каналізаційні мережі, побудовані десятки років тому. Через це щорічна кількість аварій на водо- та каналізаційних мережах сягає 20 тисяч.
ТРК «Київ». На думку членів ТСК, телевізійна компанія, яка є комунальною власністю міста, використовується не за призначенням. Зокрема, в ефірі ТРК на комерційній основі транслюються богослужіння Церкви «Посольства благословенного царства Божого для усіх народів», яка заплатила за трансляції в 2008 році 56 250 гривень, а в 2009 – 183 167 (станом на 1.05.2009). За середньозваженої ціни рекламного часу в ефірі ТРК «Київ» (400 гривень за 30 секунд) ці кошти покривають лише 70 хвилин мовлення в 2008 та 240 хвилин у 2009 роках.
Натомість фактично з 17 листопада 2008 року по 10 травня 2009-го передачі цієї церкви тривали 2 875 хвилин. Відповідно, вважають автори звіту, до міського бюджету не надійшли 2 мільйони 300 тисяч гривень.
«Київміськбуд». Міська територіальна громада фактично позбавлена контролю над діяльністю головного будівельного підприємства столиці. Виведення холдингу з комунальної власності відбулося поза законодавством України, яким визначався його особливий статус.
Внаслідок цього майже вдвічі (з 19 до 10 мільйонів гривень) зменшились надходження дивідендів до бюджету міста. Прокуратура Києва заходів реагування з метою недопущення втрати або зменшення частки територіальної громади у ВАТ «Київміськбуд» не вживає.
«Хліб Києва». Внаслідок штучного зниження цін на хлібопекарські вироби в липні 2008 року ЗАТ «Хліб Києва» на сьогоднішній день є збитковим. Для підтримки підприємства в АКБ «Хрещатик»  взято кредит в іноземній валюті, який необхідно повертати зі значними відсотками. Підприємство штучно доведено до стану напівбанкрута.
Проте найоригінальнішим винаходом міської влади є рішення про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, які можуть бути надані в заставу для забезпечення позики (кредиту) в розмірі 1 мільярд 200 мільйонів гривень.
Таке рішення приймалося начебто з метою «відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго» та вирішення інших нагальних потреб міста Києва». Серед заставлених об’єктів, зокрема, такі: Національна філармонія України, національні драматичні театри ім. Лесі Українки та Івана Франка, Театр опери та балету імені Тараса Шевченка, Дирекція пересувних циркових колективів, АЕК «Київенерго», Інститути НАН України – археології, географії, Інститут отоларингології, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Вища рада юстиції, Головне управління МВС в місті Києві, районні управління МВС, Управління Державної служби охорони при ГУМВС в місті Києві, Міністерство закордонних справ, прокуратура Києва, Служба безпеки України, Міністерство фінансів, Управління державної судової адміністрації в місті Києві, Управління пожежної охорони міста Києва та інші. Загальна вартість приміщень оцінюється в 2 мільярди гривень. Усі вони можуть перейти до приватних рук як стягнення за неповернутий кредит.

Це лише перша частина звіту ТСК. Звичайно, не усі матеріали містять якісь сенсаційні дані, що не були б відомі чи не кожному жителю Києва. Водночас вони дають уявлення про масштаби можливих зловживань за відсутності контролю і реагування на численні порушення.