Стихійне лихо – привід заробити?

У п’ятницю, 22 травня, на пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати заслухали звіт Тимчасової спеціальної комісії з моніторингу стану ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23–27 липня 2008 року у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях.

На жаль, ні голові ТСК Олександру Пеклушенку (Партія регіонів), ні члену комісії Дмитрові Шлемку (БЮТ), який виступив з окремою думкою, не вдалося уникнути політизації питання. За словами «регіонала», розбіжності виникли не через текст звіту чи наведені там факти, а в оцінці роботи органів виконавчої влади, обладміністрацій та Кабінету Міністрів загалом. 

За словами члена фракції БЮТ Михайла Косіва, основна помилка, що її припустилися під час ліквідації наслідків стихійного лиха, полягає в тому, що коштами, виділеними Кабміном, дозволили розпоряджатися місцевим органам влади.

Для того, щоб читачі мали змогу оцінити проведену ТСК роботу, наводимо найважливішу інформацію з матеріалів звіту.

На ліквідацію наслідків стихійного лиха фактично спрямовано 4,1 мільярда гривень, із яких за 2008 рік використано 3,981 мільярда.

За даними Кабінету Міністрів, у постраждалих областях пошкоджено 35372 індивідуальні житлові будинки, з яких у Вінницькій області – 814, Закарпатській – 1459, Івано-Франківській – 21240, Львівській – 5121, Тернопільській – 528 та Чернівецькій – 6210. Унаслідок паводку пошкоджено та зруйновано 883 мости, 25,4 кілометра берегоукріплень, 25,9 кілометра русел річок. Значних збитків стихія завдала транспортній інфраструктурі: потребують відновлення 3174,2 кілометра автодоріг. Пошкоджені також 31 водозабірна споруда, 135 артезіанських свердловин, 23 водопровідні та 16 каналізаційних насосних станцій, 17 каналізаційних очисних споруд, підтоплені й забруднені 31404 криниці, пошкоджені 317 навчальних закладів, 269 закладів охорони здоров’я.

 

За інформацією начальника відділу нагляду за дотриманням природоохоронних законів Генеральної прокуратури Миколи Куліковського, після проведення перевірок використання бюджетних коштів на ліквідацію наслідків стихійного лиха прокурори Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей порушили 145 кримінальних справ (68 уже направлено до суду). Приблизна сума завданих збитків – майже 27 мільйонів гривень.  

Так, прокуратурою Тисменицького району Івано-Франківської області порушено кримінальну справу проти посадових осіб Тисменицької міської ради, які подали до райдержадміністрації 48 фіктивних актів із неправдивою інформацією про затоплення будинків, унаслідок цього з бюджету незаконно виплачено 720 тисяч гривень.

Деякі керівники на місцях намагалися вирішити сторонні питання за рахунок коштів, передбачених на ліквідацію наслідків паводку. Наприклад, у Самбірському районі Львівської області необгунтовано завищили на 1,1 мільйона гривень суму збитків. У місті Бориславі ця цифра, за попередніми розрахунками,  становить понад 5 мільйонів.

У частині звіту ТСК, присвяченому проблемам і недолікам освоєння допомоги, наводяться, зокрема, дані про те, що Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій із загальної суми (33 мільйони гривень), виділеної з резервного фонду держбюджету, 22,6 мільйона використало на цілі, що не стосувалися ліквідації наслідків стихійного лиха. Зокрема, було закуплено: 6 пожежних насосів на 4,9 мільйона гривень; 6 катерів на повітряній подушці на 7,2 мільйона; 8 мобільних станцій водопостачання на 2,2 мільйона.

Ще один факт: Постановою Кабміну № 691 від 2 серпня 2008 року  внесено зміни до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами. Згідно з документом, дозволи на геологічне вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення, придатних для використання як будівельна сировина для ліквідації наслідків стихійного лиха, з ділянок, що розташовані в межах постраждалих областей, надавалися без аукціонів.

На думку авторів звіту, таке рішення уряду фактично легалізувало передачу значних обсягів природних ресурсів у приватні руки за безцінь. До того ж із 19 спеціальних дозволів, виданих приватним структурам Вінницької області, лише 2 одержали підприємства, розташовані в межах постраждалих від стихійного лиха районів. Зокрема, Мінприроди 11 грудня видало спеціальний дозвіл №4819 приватному підприємству «Граніт-Буг», розташованому в селі Кузьминцях Гайсинського району Вінницької області, на право протягом 20 років видобувати 14,9 мільйона кубічних метрів граніту на території родовища в районі, розташованому на відстані щонайменше 150 кілометрів від найближчого постраждалого від повені Могилів-Подільського району.