Східне партнерство – європейський автомобіль з українським двигуном?

У Празі відбувся перший офіційний Саміт Східного партнерства, що має на меті закріпити за Україною статус регіонального лідера та додати нового імпульсу співпраці країн-партнерів та Європейського Союзу. Проте, через близькість дати виборів до Європарламенту, західні партнери виявились не готовими до непопулярних змін статусу кво. До початкового варіанту концепції польсько-шведської ініціативи, підготовленої 26 травня 2008 року, Єврокомісія та Європарламент внесли суттєві зміни. На жаль, Україна не побачила там ні принципових положень щодо перспективи інтеграції, ні згадки про 49 статтю Римського Договору, яка надає можливість будь-якій європейській державі стати повноцінним членом ЄС.
Серед основних завдань нової ініціативи: оновлення договірно-правової бази відносин ЄС зі східними сусідами через заміну чинних Угод про партнерство та співробітництво на Угоди про асоціацію; створення поглиблених зон вільної торгівлі; лібералізація візового режиму; зміцнення енергетичної безпеки Європейського Союзу та його партнерів на принципах Енергетичної Хартії тощо. Для країн-партнерів, які хочуть досягнути прогресу в наближенні до ЄС,  вирішальними є законодавче та регуляторне наближення.
Більшість українських ЗМІ скептично оцінили наслідки Саміту, оскільки не всі європейські країни гаряче підтримали нову ініціативу. Найбільше це стосується Франції, Італії та Португалії.
Зрештою, причини для "прохолодного" ставлення деяких країн-членів зрозумілі – у червні цього року в ЄС відбудуться найбільші міждержавні вибори в історії. 375 мільйонів громадян, які мають право голосу, на п’ятирічний термін обиратимуть 736 членів Європейського парламенту. Основними темами виборчої кампанії є, переважно, внутрішні проблеми: стану навколишнього середовища, міграції робочої сили, безпеки, гарантії енергопостачання, вибору альтернативних видів палива, захисту споживачів, дискусій про генетично модифіковані й органічні продукти, стандартизацію, питання боротьба з кризою тощо.
Нині об’єднаній Європі достатньо й свого порядку денного, тому питання інтеграції відходять на задній план. Підтримка розширення кордонів за рахунок України гарантовано не додасть популярності напередодні виборів. Не в останню чергу такому ставленню до потенційних країн-учасників ми "завдячуємо" історії з процесом набуття членства Бухаресту й Софії, який пройшов невміло і похапцем. Поширеною думкою в Європі є те, що Румунія та Болгарія не мають достатньої наполегливості до внутрішніх реформ, правильного освоєння величезних сум коштів ЄС, які вливаються у ці колишні комуністичні країни на виконання великих  інфраструктурних та модернізаційних проектів. Далеко не поодинокими є корупційні скандали.
Франція та Німеччина настільки стурбовані можливим впливом від подальшого розширення в очах скептичних виборців у час фінансового "затягування поясів", що не бажають бути поміченими навіть у підтримці крихітної Чорногорії із населенням 680 тисяч. За інформацією газети The Guardian, направленню формальної заявки до Єврокомісії для вивчення дали хід лише після місячної зупинки. Щоб максимально відмежуватися від цього, рішення було прийнято майже потай - серед усіх інших питань порядку денного на зустрічі міністрів рибної промисловості!
А що вже говорити про якісь серйозні фінансові зусилля на шляху до мети Східного партнерства - прискорення політичної асоціації та подальшої економічної інтеграції між Європейським Союзом і зацікавленими країнами-партнерами? Водночас, на думку президента Світового банку Роберта Зоелліка, саме перспектива членства у ЄС була найбільшою рушійною силою для реформ у багатьох країнах під час складного фінансового стану. Він вважає, що для України надія на приєднання стала б "протиотрутою до великих політичних протиріч, які заволоділи країною".
Позиція Міністерства закордонних справ щодо нового майданчика для співпраці досить прагматична. Вона ґрунтується, зокрема, на принципах "додатковості" Східного партнерства, яке є доповнюючим до існуючих двосторонніх договірних відносин.  Другий принцип диференціації означає, що нас не ставлять у залежність до розвитку тієї ж Білорусії чи Вірменії. Кожна країна має свою швидкість і тому, хто активніше йде в напрямку до європейської спільноти не потрібно чекати відстаючих. Ще один принцип – це динамізм, оскільки Східне партнерство розглядають як ще один інструмент налагодження більш тісних контактів.
За підсумками Саміту прийнято рішення, що перші зустрічі чотирьох тематичних платформ, організованих Єврокомісією, відбудуться вже в червні 2009 року. На кожній із них планується ухвалить низку реалістичних цілей, а також відповідну робочу програму про основні сфер співробітництва, а саме: належне урядування та стабільність; економічна інтеграція та конвергенція з секторальними політиками ЄС; енергетична безпека; міжлюдські контакти. Такі зустрічі повинні відбуватися принаймні двічі на рік на рівні старших посадових осіб, залучених до роботи над реформами у відповідних сферах.
Приємно відзначити, що Комітет з питань європейської інтеграції оперативно відреагував на ще одну пропозицію Європейського парламенту – заснувати Парламентську Асамблею Східних сусідів ЄС (EURO-NEST PA). Відповідне робоче засідання з керівниками профільних комітетів парламентів України, Грузії, Азейбарджану, а також послів Білорусії, Молдови та Вірменії пройшло вже через 10 днів після Саміту. "Головне завдання – залучити якомога більше європейських грошей на схід", - говорить Заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Сергій Шевчук. Для цих цілей, із урахуванням прогресу кожної країни-партнера, Європейський інвестиційний банк і Європейський банк реконструкції та розвитку надаватимуть підвищену фінансову допомогу для таких ініціатив-флагманів, як: створення інструменту сприяння малому та середньому бізнесу; розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів; подальший розвиток південного енергетичного коридору тощо.
Як розповів народний депутат, сторонам вдалося погодили керівні принципи створення EURO-NEST, виробити спільний документ де, зокрема, є пряме посилання на 49 статтю Римського Договору. Протягом літа кожна з країн-учасниць Східного партнерства вивчатиме найкращі моделі для співпраці щоб уже восени відбулося перше засідання Асамблеї Східних сусідів ЄС.

Коментар
Голова Верховної Ради Володимир Литвин: Ми за диференційований підхід до країн, які прагнуть євроінтеграції. Але якщо в нас по багатьох питаннях буде консолідована позиція, ми зможемо діяти з кумулятивним результатом. Вважаю, що Східне партнерство матиме перспективу у випадку реалізації права країн-учасниць, при досягненні ними відповідних критеріїв, подавати заяву про вступ до Європейського Союзу.
Голова Європейської Комісії Жозе Мануела Баррозу:
Мені приємно відзначити численні "шляхи інтеграції", які ЄС відкрив Україні за останні роки. Сьогодні майже не існує сектору, де б не було розпочато нашу кооперацію.
Нині ЄС і Україна успішно працюють над завершенням майбутньої Угоди про асоціацію, що відкриє глибоку і всеохоплюючу зону вільної торгівлі.
Однак стратегічний вибір прийняття європейських цінностей є лише початком довгого процесу вступу до ЄС. Європейська інтеграція – це перш за все суттєві структурні реформи, кінцевою метою яких є покращення добробуту українського народу.
Нова ініціатива Східного партнерства надасть більше можливостей Україні грати провідну роль серед східних сусідів ЄС. Однак, такий великий потенціал може бути реалізований лише за умови термінового виконання системних реформ, що є дуже необхідними, особливо в часи фінансово-економічної кризи. Спочатку такі реформи можуть бути болісними, але вони дозволять вам залишити велику спадщину майбутнім поколінням: створити процвітаючу Україну інтегровану до європейської сім'ї.