У ЄС шукають біля 133 млрд євро для Києва на 2026-2027, "інакше буде колапс України"

Для закриття бюджетних потреб та потреб у військовій допомозі у 2026 та 2027 роках, Україна потребує біля 133 млрд євро – інакше це призведе до "колапсу" зусиль України у війні з Росією: тому Європейський Союз шукає шляхи надати Києву ці кошти, зокрема, через "репараційні позики" на базі заморожених активів Росії.

Про це кореспондентці "Європейської правди" повідомив обізнаний з процесами посадовець ЄС на умовах анонімності.

Євросоюз шукає можливості надати Україні у 2026-2027 роках біля 133 млрд євро фінансової та військової допомоги, щоб не допустити негативного впливу на позиції України у війні з Росією.

"Для того, щоб Україна могла вистояти перед агресією, їй потрібні ресурси. І це – дуже значні ресурси. За попередніми оцінками МВФ, на додачу до суттєвих потреб у військовій допомозі, Україні потрібно близько 52-53 млрд євро бюджетної підтримки на 2026-2027 роки", - повідомив співрозмовник "Європейської правди".

За його словами, ця цифра досить приблизна, а "оцінити військові потреби – ще складніше".

"У час війни військова підтримка України може становити біля 60 млрд доларів США на рік, і в мирний час біля 25 млрд. А, залежно від розвитку бойових дій, ці витрати можуть сягнути близько 80 мільярдів доларів за два роки. І це – на додачу до згаданих 53 мільярдів євро бюджетної підтримки", - пояснив посадовець ЄС.

Отже, загальна сума потреб Україні у зовнішній підтримці у 2026-27 роках може скласти до 133 млрд євро.

"Якщо таку підтримку не надати, це, найімовірніше, призведе до колапсу України, що, своєю чергою, створить серйозну загрозу безпеці для всієї Європи", - наголосив співрозмовник "ЄвроПравди".

Він констатував зміну позиції Сполучених Штатів щодо фінпідтримки України, і заявив, що "розраховувати на значні внески з американського боку більше не можна".

"Саме тому ми знову повернулися до питання російських заморожених активів – і, здається, знайшли спосіб, як це зробити. Єврокомісія наразі ще не має готової пропозиції з цього приводу, але дуже важливо відразу підкреслити, що в жодному разі не йдеться про конфіскацію", - повідомив посадовець.

Він нагадав про пропозицію, озвучену президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, щодо надання Україні "репараційних позик" на базі заморожених активів РФ.

З його слів, пропозиція базується на рішенні, яке ухвалила Європейська рада 17 жовтня 2024 року, де чітко зазначено, що відповідно до законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися замороженими, доки Росія не припинить свою війну агресії проти України і не компенсує завдані війною збитки.

Співрозмовник "Європейської правди" повідомив, що наразі ведуться перемовини з державами-членами ЄС та зовнішніми партнерами щодо концепції "репараційних позик" для України та шляхів їх реалізації.

Він спрогнозував, що конкретна пропозиція Єврокомісії з цього приводу буде сформульована після того, як лідери держав ЄС обговорять вказане питання під час засідання Європейської ради у Брюсселі 23-24 жовтня.

Як повідомляла "Європейська правда", канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що очікує рішення про використання заморожених російських активів для подальшої допомоги Україні вже цього місяця.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн раніше визнала, що надання "репараційної позики" Україні викликає вагання в багатьох країн-членів ЄС. Серед прихильників цієї ідеї – Німеччина, Швеція та Фінляндія.

Копенгаген також вважає, що це можливо реалізувати, попри юридичну складність питання.

Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер звернувся до інших лідерів ЄС з проханням надати гарантії того, що вони розділять ризики, якщо заморожені російські активи, які знаходяться в його країні, будуть використані для фінансування кредитів Україні.

Угорщина не підтримує ідею надання Україні "репараційних позик" на базі коштів з заморожених активів Росії.

www.eurointegration.com.ua