Біохімічний аналіз крові: показники, норми та їх діагностичне значення

Біохімічний аналіз крові є одним із найважливіших і найінформативніших лабораторних досліджень. Він дозволяє оцінити функціональний стан основних органів і систем організму, виявити порушення обміну речовин та ранні ознаки захворювань.

Регулярне виконання біохімічного аналізу крові допомагає лікарям не лише діагностувати наявні патології, а й контролювати ефективність лікування, прогнозувати ризик розвитку хронічних хвороб та коригувати спосіб життя пацієнта для підтримки загального здоров’я.

Що таке біохімічний аналіз крові?

Біохімічний аналіз крові — це лабораторне дослідження, яке дозволяє оцінити її хімічний склад та рівень різних біологічно активних речовин. Основна мета дослідження — визначити функціональний стан органів і систем, а також виявити порушення обміну речовин.

Основні особливості біохімічного аналізу крові:

• вимірює концентрацію білків, ферментів, електролітів, метаболітів і гормонів у крові;
• допомагає оцінити роботу печінки, нирок, серцево-судинної та ендокринної систем;
• використовується для діагностики захворювань, контролю лікування та профілактичного обстеження;
• може бути загальним (стандартний набір показників) або розширеним (додаткові специфічні показники залежно від клінічної ситуації).

Основні показники біохімічного аналізу крові

Біохімічний аналіз крові включає оцінку різних груп показників, які відображають стан органів і систем пацієнта.

Білковий профіль передбачає оцінку таких показників:

• загальний білок — відображає білковий обмін і стан печінки;
• альбумін — основний білок плазми, важливий для підтримки онкотичного тиску;
• глобуліни — відображають імунний статус та наявність запальних процесів.

Ферменти печінки:

• АЛТ (аланінамінотрансфераза) і АСТ (аспартатамінотрансфераза) — маркери ушкодження печінки;
• ГГТ (гамма-глутамілтрансфераза) — вказує на патологію жовчовивідних шляхів;
• ЛФ (лейкільна фосфатаза) — підвищується при захворюваннях печінки та кісток.

Показники функції нирок:

• креатинін — відображає ефективність роботи нирок;
• сечовина — допомагає оцінити обмін білків і загальну функцію нирок.

Також визначається ліпідний профіль: холестерин, тригліцериди, ЛПНЩ (ліпопротеїни низької щільності), ЛПВЩ (ліпопротеїни високої щільності) з метою оцінки ризику серцево-судинних захворювань.

Оцінюється й вуглеводний обмін шляхом визначення глюкози в крові — важливого показника для діагностики та контролю цукрового діабету.

Електроліти та мінерали – натрій, калій, кальцій, магній — важливі для роботи серця, м’язів і нервової системи.

Набір показників біохімічного аналізу крові може змінюватися залежно від клінічної ситуації та необхідності дослідження конкретних функцій органів.

Норми біохімічних показників крові

Біохімічний аналіз крові дозволяє оцінити різні функції організму, проте для правильного тлумачення результатів важливо знати референтні значення показників:

• загальний білок – 65-85 г/л;
• альбумін – 35-52 г/л;
• глобуліни – 20-35 г/л;
• АСТ (аспартатамінотрансфераза) – 0-40 Од/л;
• АЛТ (аланінамінотрансфераза) – 0-41 Од/л;
• ГГТ (гамма-глутамілтрансфераза) – 10-71 Од/л;
• ЛФ (лужна фосфатаза) – 30-120 Од/л;
• креатинін – 62-115 мкмоль/л;
• сечовина – 2,5-8,3 ммоль/л;
• глюкоза – 3,3-5,5 ммоль/л;
• холестерин – до 5,2 ммоль/л;
• тригліцериди – до 1,7 ммоль/л;
• ЛПНЩ (ліпопротеїни низької щільності) – до 3,0 ммоль/л;
• ЛПВЩ (ліпопротеїни високої щільності) – 1,0-1,5 ммоль/л;
• натрій – 136-145 ммоль/л;
• калій – 3,5-5,1 ммоль/л;
• кальцій – 2,15-2,55 ммоль/л;
• магній – 0,7-1,1 ммоль/л.

Варто враховувати, що у дітей, вагітних жінок та пацієнтів із хронічними захворюваннями норми можуть дещо відрізнятися. Також на показники впливають фізіологічні фактори: харчування, стрес, фізичне навантаження.

Здати біохімічний аналіз крові можна в приватній лабораторії «Ніколаб» https://nikolab.com.ua/uk/prices/1000-2/ за лояльною ціною.

Підготовка до біохімічного аналізу крові

Правильна підготовка до здачі крові на біохімічне дослідження дозволяє отримати максимально точні та достовірні результати. Основні рекомендації:

1. Голодування перед аналізом. Зазвичай кров здають натщесерце, тобто варто не вживати їжу протягом 8-12 годин. Дозволяється лише питна вода.
2. Відмова від алкоголю та жирної їжі. За 24-48 годин до аналізу слід уникати алкогольних напоїв і важкої, жирної їжі, оскільки вони можуть змінювати рівень ліпідів і ферментів.
3. Мінімізація фізичних навантажень. За день до аналізу краще уникати інтенсивних тренувань, оскільки вони можуть підвищувати рівень ферментів і білка.
4. Контроль прийому ліків. Деякі медикаменти впливають на біохімічні показники (наприклад, препарати для печінки, нирок або серцево-судинні ліки). Перед аналізом потрібно порадитися з лікарем.
5. Спокійний стан перед процедурою. Стрес і хвилювання можуть тимчасово змінювати рівень глюкози та гормонів.
6. Вибір часу забору крові. Зазвичай біоматеріал береться вранці, що дозволяє отримати стандартизовані результати.

Дотримання цих рекомендацій допомагає уникнути помилкових показників та підвищує діагностичну цінність аналізу.

Як проходить біохімічне дослідження крові?

Біохімічний аналіз крові є стандартною лабораторною процедурою і проводиться в кілька етапів:

1. Підготовка пацієнта. Дотримання правил голодування (8-12 годин), спокійний стан і відсутність стресу.
2. Забір крові. Кров зазвичай береться з вени (внутрішня поверхня ліктьового згину). Місце проколу обробляють антисептиком, використовується стерильна голка та пробірка.
3. Лабораторна обробка зразка. Кров центрифугують, щоб відокремити плазму або сироватку. Використовуються автоматизовані біохімічні аналізатори для визначення концентрації білків, ферментів, електролітів, метаболітів і ліпідів.
4. Отримання результатів. Лікар оцінює показники, порівнює їх із нормами та враховує клінічний стан пацієнта для висновку.

Дослідження є безпечним, швидким і практично безболісним. Підготовка пацієнта і правильний забір крові забезпечують точність результатів.

Біохімічний аналіз крові є одним із найважливіших інструментів у сучасній медицині для швидкої оцінки роботи внутрішніх органів, діагностики патологій та контролю ефективності лікування. Завдяки широкому спектру показників він дозволяє комплексно оцінити стан організму, виявити навіть приховані порушення та попередити розвиток ускладнень.