Литва закликає столиці країн Європейського Союзу вжити "рішучих заходів", щоб зробити заявку України на членство в ЄС "реальною і незворотною".

Литва закликає столиці країн Європейського Союзу вжити "рішучих заходів", щоб зробити заявку України на членство в ЄС "реальною і незворотною".
Про це йдеться у листі, який Вільнюс розіслав столицям країн ЄС та з яким ознайомився мовник LRT, пише "Європейська правда".
У листі, надісланому минулого тижня столицям країн ЄС напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу у Копенгагені 1–2 вересня, Вільнюс стверджував, що ЄС повинен вжити "рішучих заходів", щоб зробити заявку України на членство "реальною і незворотною".
У листі йдеться, що початок переговорів підніме моральний дух українців і сприятиме реформам у країні в час, коли Росія посилює військові дії.
У листі також застерігають, що бездіяльність може послабити суспільну підтримку членства в Україні та підірвати інституційну волю до реформ.
Пропозиція Литви передбачає початок переговорів з Україною та Молдовою на технічному рівні без Угорщини, якщо 26 держав-членів погодяться. Офіційне схвалення може бути надане пізніше, якщо Будапешт змінить свою позицію або уряд.
У листі також повторно висловлено давній заклик Литви встановити 2030 рік як цільову дату вступу України до ЄС, аргументуючи це тим, що це допоможе обом сторонам спланувати реформи та ресурси.
Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Кястутіс Будріс заявив мовнику, що Литва наполягає на розблокуванні шляху України в ЄС.
"Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для ЄС. Членство України є частиною гарантій безпеки Європи і має важливе значення для довгострокового миру та стабільності", - наголосив він.
Очікується, що ці пропозиції будуть обговорені в Копенгагені, де міністри на чолі з главою зовнішньої політики ЄС Каєю Каллас зосередяться переважно на війні в Україні та Близькому Сході.
Як писали ЗМІ, напередодні візиту лідерів Франції, Німеччини та Польщі до Молдови низка дипломатів висловила сумнів щодо розділення Кишинева та Києва під час відкриття першого кластера переговорів про членство у Європейському Союзі.
Днями у статті "ЄвроПравди" висловлювалося припущення про те, що вагомий вплив на прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зараз здійснюють українські Сили безпілотних систем під командуванням "Мадяра" Роберта Бровді, які вдруге за кілька днів уразили перекачувальну станцію нафтопроводу "Дружба".
Як зазначалося, досі Київ утримувався від ударів по "Дружбі" – насамперед для того, щоб не псувати остаточно відносини з Угорщиною.
24 серпня президент Володимир Зеленський підтвердив версію "Європейської правди" про зв'язок між ударами по нафтопроводу "Дружба", що забезпечує постачання нафти в Угорщину, та українсько-угорського діалогу, де головним питанням є вето Орбана на рішення у рамках підготовки до вступу України в ЄС.
Читайте також матеріал "ЄвроПравди": Час для переговорів про вступ. ЄС не має ховатися за вето Орбана для покарання України
Архів журналу Віче
|
№11 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Президент Польщі скасував зустріч з Орбаном після його вояжу до Путіна
Зеленський і Макрон зустрінуться в понеділок у Парижі
Зеленський розповів про очікування від переговорів української делегації у США
Делегацію України для переговорів про "мирний план" замість Єрмака очолив Умєров
Axios: Єрмак мав летіти до США для переговорів з Віткоффом і зятем Трампа
Трамп хоче визнати окупацію, 11 млрд на ЗСУ від Німеччини, реакція на Єрмака: новини дня
"Фатальне поєднання": Туск прокоментував відставки в Україні в контексті світових подій
ЗМІ: Віткофф і Кушнер зроблять Путіну пропозицію щодо окупованих українських територій
Бундестаг схвалив бюджет Німеччини на 2026 рік з 11,5 млрд євро для України
У Бельгії вважають схему "репараційних позик" для України "фундаментально неправильною"