Керівні органи Академії правових наук змінять адресу – Харків на Київ

Відповідний указ про це 10 лютого підписав Президент Віктор Ющенко. Згідно з ним керівні органи академії розташовуватимуться в Києві. У її структурі будуть створено 4 регіональні центри: Східний – у Харкові, Західний – у Львові, Південний – в Одесі та Центральний – у Києві (на базі діючого Київського регіонального центру).
Як зазначено в указі, реорганізація академії проводиться з метою «сприяння подальшому комплексному розвитку правової науки, підвищення ефективності наукових досліджень у сфері права і наукового забезпечення діяльності органів державної влади, консолідації провідних правових шкіл».
Голова Верховної Ради Володимир Литвин занепокоєний ситуацією, що склалася, й на прохання президента Національної академії наук надіслав Ющенку листа від Бориса Патона та президентів галузевих академій наук. «Долучаючи свій голос на підтримку звернення  цих добре відомих не тільки в Україні, а й пёоза її межами видатних науковців, хотів би пояснити власну позицію стосовно того, що стало предметом  звернення вітчизняних академіків, та висвітлити деякі суттєві моменти, що є дуже важливими у цьому, як на мене, доволі делікатному питанні», – ідеться в листі Голови Верховної Ради до глави держави.
В.Литвин, зокрема, наголошує, що прийняття рішення щодо Академії правових наук «має свої підстави і мотиви, до чого, поза сумнівом, треба ставитися із розумінням». «Однак спосіб його ухвалення викликає занепокоєння, оскільки воно стосується, зокрема, такої надто чутливої сфери, як найвище наукове середовище, де застосування суто адміністративних механізмів є недоцільним, а часом навіть і згубним з точки зору перспектив розвитку наукового загалу», – зазначає він.
«Слід особливо наголосити на тому, що одним із засадничих принципів дієвої роботи академії наук є її самоврядність, що обумовлює специфічність цієї унікальної інституції й водночас створює передумови для вільного розвитку творчості та набуття нових знань. Її органічними складовими є демократичність виборів та гласність. Ставлення під сумнів цих іманентно властивих повнокровному життю академії наук принципів стало б відступом від демократичних засад самого існування академічного середовища» – підкреслює В.Литвин.
Голова Верховної Ради звертається до Президента з проханням «із розумінням поставитися до порушеного  питання та прийняти відповідне рішення».
У листі науковців Президенту, зокрема, зазначається, що видання указу «Питання Академії правових наук України» викликало серйозне занепокоєння наукових колективів АПрНУ і всього академічного загалу, оскільки документ «не узгоджується з чинним законодавством, самоврядними засадами функціонування академічної науки».
«На наш погляд, ініціатива, яка виходила від окремих науковців і покладена в основу Указу № 80/2009 від 10.02.2009 р., не сприятиме розвитку академії, ускладнить проведення та координацію наукових досліджень у галузі держави і права, в тому числі конституційного права», – йдеться в листі.
Науковці звертаються до глави держави з проханням повернутися до Указу й розглянути питання про його необхідність та своєчасність, можливість корегування з урахуванням думки членів Академії правових наук України, наукової громадськості для приведення у відповідність до чинного законодавства, демократичних засад самоврядності академії, загальновизнаних європейських свобод наукової діяльності.
Лист підписаний, зокрема, президентом НАНУ Б. Патоном, президентом АПрНУ В.Тацієм та ще чотирма президентами галузевих академій.
Нагадаємо: Академія правових наук України заснована 1992 року. У липні 2003 року отримала статус вищої галузевої державної наукової установи. Президія академії розташовувалася в Харкові. Президент академії – ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Василь Тацій.