Допомога за умови реформ

Сьогодні в Києві проходить Міжнародна конференція допомоги Україні, на яку прибули представники 56 країн. Україна в ній представлена на найвищому рівні: Президентом Петром Порошенком, Головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом, Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком і членами Кабміну. Серед зарубіжних гостей – прем’єр-міністри Латвії та Словенії, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, комісар Євросоюзу з питань європейської політики сусідства і переговорів по розширенню Йоханнес Хан та інші. Україна на конференції звітувала про проведення реформ, а міжнародні партнери про наміри фінансової допомоги. Також учасники зустрічі обговорили питання Криму, Донбасу та залучення інвестицій в енергетичний та аграрний сектори економіки країни.

Під час свого виступу Президент Петро Порошенко наголосив на потребі України в іноземних інвестиціях і при цьому закликав інвесторів не перебільшувати ризики ведення діяльності в Україні. Президент заявив, що Україна пропонує великі можливості у сфері сільського господарства, інформаційних технологій, енергетики, авіації, космічних технологій.

Україні потрібен план Маршалла. Про це в свою чергу заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. «Ми не просто просимо гроші, мовляв, дайте нам ще кредит, щоб виплатити попередній. Нам потрібно закрити дірки і збалансувати ситуацію. Нам зараз не вистачає грошей, щоб залучити інвестиції. Саме це – кращий план Маршалла для України». «Давайте подумаємо, куди можна інвестувати», – запропонував Яценюк і нагадав, що в Україні вже прийняті закони, які дозволяють інвестувати в ГТС. «Найкраща відповідь – переформатувати енергетичну карту Європи», – сказав він. «Сільське господарство – ще один важливий пункт нашої співпраці. Ми можемо виробляти чудову екологічно чисту сільгосппродукцію», – зазначив прем’єр. Також Яценюк вказав на важливість співпраці в сфері освіти. «Це дозволить нам підвищувати наш IQ, збільшувати інтелектуальну конкурентоспроможність ... Нам справді потрібен план Маршалла», – сказав він.

А розпочав Прем’єр свій виступ з оптимістичної заяви про те, що через 10 років бачить Президента України Петра Порошенка президентом Європейської комісії… Це також був певний меседж тим європейським та американським партнерам, які дуже побоюються повторення в Україні політичної кризи часів президента Ющенка… Адже для того, щоб Україна нині вижила у керма держави мають стояти однодумці, а не супротивники. Завершив своє звернення очільник Кабміну зверненням до Президента. Щоправда, не до українського: «Я вважаю, що найбільш важливе питання – це позбавитися російських терористів і танків в нашій країні. Пан Путін, геть з України!», – емоційно заявив прем’єр.

Пізніше Арсеній Яценюк провів ще й окрему прес-конференцію, на якій зазначив, що вже цього року Україна очікує до 3 млрд. дол. інвестицій. Також він заявив, що найбільший обсяг інвестицій Україна отримає після прийняття закону про приватизацію державних об’єктів.

У США розраховують на проведення Україною реформи децентралізації та реформи виборчого законодавства. Про це розповів у відеозверненні до учасників донорської конференції на підтримку України віце-президент США Джо Байден. За його словами, «Кремль найбільше боїться успішної та процвітаючої України». «Конституційна реформа, я думаю, дасть можливість розширити автономію на місцях. Ми хочемо, щоб ви продовжили рух вперед, дотримуючись законодавства і борючись з корупцією на цих рівнях», – сказав Байден.

На думку віце-президента США, Україна повинна продовжити роботу над реформами, в тому числі «це стосується реформування виборчого законодавства та просування ідей децентралізації для того, щоб місцева влада була представницькою». Він нагадав, що днями США виділили Україні додатково 18 мільйонів доларів для подолання наслідків російської агресії. «Загалом ми надали приблизно 450 мільйонів доларів допомоги від початку цього конфлікту на додаток до мільярда доларів довгострокових гарантій минулого року. Рішення про ще один мільярд доларів дострокових гарантій буде остаточно затверджено в найближчі дні», – сказав Байден.

Тож хоча слово «донорська» і зникло з назви сьогоднішньої конференції, обіцянки фінансової допомоги для України на ній прозвучали. Так, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер пообіцяв, що очолювана ним структура виділить 110 млн євро для підтримки малого та середнього бізнесу в Україні. «Ми солідарні з Україною. Ми стоїмо пліч-о-пліч з народом України. І сьогодні я можу оголосити, що малі та середні підприємства також виграють. Ми пропонуємо 110 млн. євро для них. Це допоможе, зокрема, в тих районах, які найбільше постраждали від конфлікту», – заявив Юнкер.

У свою чергу Німеччина виділить Україні 1,4 млрд. євро у вигляді кредитів, фінансової допомоги та грантів. Про це повідомив держсекретар МЗС Німеччини Маркус Едерер. «Тільки в цьому році Німеччина виділить 700 млн. євро в рамках двосторонньої допомоги і 500 млн євро у вигляді фінансових запозичень для бюджетної підтримки», – зазначив він. Крім того, за його словами, Німеччина виділить 200 млн. євро у вигляді грантів у сферах енергетики, енергоефективності, децентралізації, громадянського суспільства та ін.

Канада також прийняла рішення про виділення Україні 50 млн. дол. для розв’язання гуманітарних проблем. Про це повідомив міністр громадянства та імміграції Канади (від імені донорського співтовариства) Кріс Александер. «Криза у східній Україні також дуже важлива. Саме тому мені було дуже приємно оголосити від імені Канади, що надається новий пакет у 50 млн. дол. на гуманітарну допомогу», – сказав Александер. При цьому він додав, що Канада виступає за продовження санкцій щодо Російської Федерації. «Ми намагаємося також чинити тиск на Росію з тим, щоб покінчити з цією агресією, включаючи прийняття нових санкцій. Санкції, які ми не збираємося знімати, які мають залишатися», – підкреслив міністр.

«Фінансове плече» пообіцяла підставити Україні й Норвегія. Йдеться про 35 млн. євро на підтримку реформ у 2015 році. Про це повідомив державний секретар міністерства закордонних справ Норвегії Ханс Браттскер. «Ми продовжуємо підтримувати Україну і підсилюємо підтримку в реалізації реформ. Ми бачимо, що фінансова ситуація є очевидним пріоритетом», – зазначив Браттскер. Він підкреслив, що ці цифри відображають «потужну підтримку» з боку Норвегії, і закликав інші держави наслідувати цей приклад. Секретар також зазначив, що Норвегія зосереджує увагу на енергетичній реформі та впровадженні ефективного управління в Україні.

Державний секретар швейцарського Агентства з розвитку та співробітництва Мануель Сагер в свою чергу розповів, що Швейцарія надаватиме й надалі гуманітарну допомогу постраждалому населенню Донбасу. Йдеться про 100 млн. дол. підтримки України в її прагненні повернутися до мирного життя. «Це наші спільні двосторонні зусилля для того, щоб забезпечити мирне розв’язання конфлікту», – заявив Сагер. Секретар зазначив, що ці дії спрямовані на допомогу населенню, що перебуває в зоні конфлікту. За його словами, вже через кілька тижнів в Україну прибуде партія вантажних машин з системами забезпечення питною водою та іншою допомогою.

Треба зазначити, що, попри заяви про готовність надавати фінансову допомогу, більшість європейських та заокеанських партнерів України натякатиме на те, що спершу слід поліпшити в країні інвестиційний клімат та умови ведення бізнесу... Тож позитивні новини перемежовувалися з доволі гострою критикою дій української влади.

Зокрема, голова фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко у своєму Facebook зазначив, що Міжнародна конференція допомоги Україні проходить в атмосфері втоми, образи й розчарування.

«Фізично відчутна втома партнерів. Ми скривджені відмовою в безвізовому режимі й перспективі членства, вони розчаровані повільністю й хаотичністю реформ. Найгірше, що обидві сторони мають рацію», – заявив Луценко. На його думку, знизити напруження між Україною та міжнародними партнерами з-поміж іншого може злагоджена робота парламенту. «Упевнений, що парламентська коаліція здатна і далі голосувати за реформи разом. Так, між фракціями «іскрить» під час дискусій. Так, олігархи намагаються вбити клин між нами. Але поки що всі закордонні та вітчизняні експерти вказують на парламент, як на найбільш результативний двигун реформ» – оптимістично висловився Луценко, розписавши програму-мінімум Ради до червня. Виглядає вона так:

– заснувати Нацагентство з питань євроінтеграції;

– започаткувати конституційні зміни щодо децентралізації та судової реформи;

– проголосувати пакет реформи силових структур;

– завершити реформу державного управління;

– радикально оновити податкове законодавство;

– прийняти новий закон про вибори.

«Ще одна важлива річ: час змінювати пріоритети, інвестиції важливіші за кредити», – наголосив Юрій Луценко.