На Харківщині вшанували пам'ять розстріляних у Катині поляків

На Меморіальному комплексі жертвам тоталітаризму в Харкові відбулася урочисто-траурна церемонія, присвячена 75-й річниці від дня масової страти органами НКВС польських громадян поблизу села Катинь.

У заході взяли участь директор департаменту масових комунікацій Харківської ОДА Михайло Черняк, заступник директора департаменту економіки і міжнародних відносин ХОДА Денис Дармостук, генеральний консул Республіки Польща у Харкові пан Станіслав Лукасік, єпископ Харківський і Богодухівський Митрофан УПЦ Київського патріархату, єпископ Харківсько-Запорізької єпархії РКЦ Станіслав Широкорадюк, громадськість.

«У пам'яті людства ця трагедія сприймається як акція знищення польської еліти. Більшість загиблих офіцерів Війська Польського мали вищу освіту і були елітою своєї країни. У Харкові, крім офіцерів, були знищені яскраві представники польської інтелігенції – вчені, лікарі, спортсмени. Минуло вже майже вісім десятиліть від тих трагічних днів, але такі злочини, як Катинський розстріл, не мають терміну давності. Час не лікує біль по десятках тисяч загублених життів, який досі живе в серцях не тільки польського народу, а й кожного з нас», – сказав Михайло Черняк.

Генеральний консул Республіки Польща нагадав присутнім про те, що такі масові страти, переважно польських офіцерів, відбувалися ще до початку Великої Вітчизняної війни не тільки під Харковом, а й у Твері (Калініні), Мінську, Києві. Загальна кількість страчених становить близько 21 тисячі осіб.

У нашій історії були Перша і Друга світові війни, де жертви обчислювалися мільйонами. Проте в цієї 21 тисячі відібрали більше ніж життя. У них відібрали право пам'яті їхніми дітьми, онуками. Стоячи на цьому місці, я не можу не сказати, що цей польській біль вписується тут в український біль. Тут більше 4 тисяч наших співвітчизників спочивають серед десятків тисяч українців. Ця земля поєднала їх навіки, а пам'ять про них навіки з'єднує нас. Давайте робити все, що в наших можливостях, щоб таких безіменних могил більше ніколи не було», – підкреслив пан Станіслав Лукасік.

Під час заходу за всіма страченими та похованими в харківській землі єпископи Української православної та Римо-католицької церков відслужили молебень та месу.

*  *  *

У квітні 1940 року поблизу села Катинь у Смоленській області  органами НКВС були здійснені масові страти польських громадян. Керівництво СРСР до 1990 року заперечувало свою причетність до цих розстрілів. Відповідно до офіційної версії, громадяни були розстріляні в Катині 1941 року німецькими окупаційними військами.

Меморіальний комплекс жертвам тоталітаризму в Харкові був урочисто відкритий 17 червня 2000 року. Це був перший Катинський цвинтар. Пізніше польсько-військові меморіали відкрито в Катині (Смоленська область), Мідному (Тверська область), Биківні (Київська область). На цвинтарі в П'ятихатках перепоховані рештки 4302 військовополонених поляків, з них 493 офіцери – жертви так званого українського Катинського списку. У 60 менших могилах поховані рештки 2746 громадян колишнього СРСР різних національностей, які стали жертвами НКВС у 1937-1938 роках.

Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ.