Конститційна комісія розпочала роботу: поетапні зміни і ніякої федералізації

Сьогодні відбулося  перше засідання новоствореної Конституційної комісії.

Звертаючись до її членів, Президент України  Петро Порошенко наголосив, що робота Конституційної комісії з розробки змін до Основного Закону має об'єднати суспільство.

Глава держави одразу ж закликав  Голову Верховної Ради Володимира Гройсмана  залучити до роботи Конституційної комісії й інші парламентські фракції, які не входять до коаліції, бо дуже важливо, щоб це була думка всього парламенту.

Натяк, без сумніву, на необхідність залучення до роботи в комісії представників «Опозиційного блоку». Оскільки перед конституційною Комісією, водночас із декларованими сьогодні основними завданнями, – а це  децентралізація, удосконалення системи правосуддя та пошук балансу владних повноважень і відповідальності, – стоять завдання не менш важливі, які лишилися неозвученими. Скажімо, чи торкатимуться статусу «тимчасово окупованих територій».

Утім, глава держави у вступному слові наголосив: «Україна була, є і, я переконаний, буде залишатися унітарною державою».

А федералізацію він назвав «біоглогічною зброєю», котру «як інфекцію намагаються нав’язати Україні з-за кордону».  Петро Порошенко не відкинув ідею проведення референдуму щодо територіального устрою України. 

   «Для тих, хто дуже бажає провести тезу федералізації і вкинути це як дискусію, у нас є кінцевий інструмент – референдум, і я готовий, щоб ми провели референдум щодо державного устрою України, якщо ви будете вбачати в цьому необхідність». Однак висловлена позиція може здатися контроверсійною. Адже наразі немає ані якісного референдумного законодавства, ані політичної доцільності. Бо, зі слів  Президента, переважна більшість населення країни (майже 90 відсотків) виступає за унітарну модель держави. А організація і проведення такого референдуму загальмує конституційний процес разом із  децентралізацією, яку необхідно здійснити до осені як основну з передумов  для проведення запланованих місцевих виборів.

  Зазначивши про бачення децентралізації  виключно в контексті  європейського досвіду місцевого самоврядування, де базовим рівнем стануть не область, а місто, село, селище і територіальна громада, Петро Порошенко наголосив, що саме там необхідно сконцентрувати левову частину прав для того, щоб скоротити відстань між громадянином і владою.

  При цьому Президент зауважив, що «напевно в процесі децентралізації, перерозподілу влади між центром та регіонами, потрібен буде і певний «тюнінг» розподілу повноважень між парламентом, президентом та урядом. Та щоб ніхто, обпікшись на молоці, не дув і на воду, зазначу, що сутність самої моделі залишиться незмінною». Найпевніше, тут криється інтрига ймовірної ліквідації вертикалі державних адміністрацій із одночасним поверненням до ідеї інституту представників Президента на місцях. Попередньо саме ця зміна до Основного Закону, запропонована у статті 107¹ і загальмувала хід  конституційного процесу. Отже, інтрига в тому, чи домовляться гілки влади цього разу.

«Конституційна комісія розпочне свою роботу з підготовки змін у частині децентралізації влади, реформи правосуддя,забезпечення прав людини», – заявив Голова Верховної Ради України, Голова Конституційної комісії Володимир Гройсман.

.

«Для мене це висока честь: у такий відповідальний період очолити Конституційну комісію, – заявив він. – Переконаний, що персональний склад комісії і за представництвом, і за фаховим рівнем є одним із найкращих».

 «Маємо бути дуже ефективними, рухатися динамічно, аби забезпечити результат діяльності комісії, а не тільки процес», – підкреслив Володимир Гройсман, висловивши переконання, що відповідно до визначених пріоритетів буде сформовано «якісний робочий план, результатом якого будуть конкретні зміни до Основного Закону і який дозволить нам впроваджувати реформи».

За його словами, є доцільним, аби робота комісії була організована на рівні фахових груп, які напрацьовуватимуть рішення у сфері своєї компетенції, а потім виноситимуть їх на обговорення із широким залученням громадськості.

«Ми робимо Конституцію для країни, для людей і маємо зробити так, щоби забезпечити єдність гілок влади, зберегти баланс влади і противаг, прибрати конфліктність і зробити це спільно з громадянами України», – наголосив він. Децентралізація, підкреслив Голова Верховної Ради, зробить Україну сильною, а реформа державного управління в цілому забезпечить надійну ефективну модель управління країною, де кожен рівень влади матиме свою компетенцію, обов’язки і відповідальність.

Під час наступного засідання Конституційної комісії, яке відбудеться 15 квітня, буде визначено персональний склад робочих груп, що працюватимуть над розробкою змін до Основного Закону.

За словами Володимира Гройсмана, робота комісії буде організована за трьома напрямами: права людини, реформа правосуддя і організація децентралізації влади і місцевого самоврядування.  Конституційні ж зміни в частині децентралізації треба затвердити в парламенті до осені – до місцевих виборів.

Голова Верховної Ради, Голова Конституційної комісії також наголосив, що реформа Конституції започаткована для того, аби забезпечити належну безконфліктну систему державного управління в нашій країні. «Робота комісії потрібна для України і українців, аби кожен розумів, як жити далі, за якими правилами», – сказав він, підкресливши, що «ми налаштовані на результат».

Володимир Гройсман висловив переконання, що напрацювання змін до Конституції відбуватиметься за участю «усіх народних депутатів, усіх фракцій – як фракцій коаліції, так і фракцій і народних депутатів, які знаходяться поза межами коаліції», оскільки давно настав час реформувати країну і забезпечити незворотність реформ.

Отже, можна констатувати, що чергова активна фаза конституційного процесу  розпочата. Тобто, як то кажуть, «крига скресла».

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.