Захист прав людини в Україні: потрібен ефективний діалог

– Ми продовжуємо боротися за права людини, свободу слова та демократію в нашій країні. Тому закликаємо всіх вітчизняних правозахисників та активістів громадського сектора якомога активніше долучатися до суспільних ініціатив, спрямованих на захист та підтримку прав і свобод людини і на сході нашої держави, і в усіх інших регіонах України, – зазначив голова правління Громадської організації «Євролідер» Андрій Древицький, коментуючи «Вічу» перебіг проекту «Громадський контроль за дотриманням міжнародних стандартів у галузі прав людини в Україні».

За його словами, ця ініціатива лише дала змогу провести відповідну адвокаційну кампанію, а й стимулювала процес об’єднання громадянського суспільства навколо ідеї захисту його конституційних прав і свобод.

– Сьогодні не тільки «Євролідер», а ще 26 громадських організацій з усієї України, заснувавши Демократичну коаліцію «Демократія в дії», продовжують підтримувати активне залучення громадян, незалежних волонтерів та активістів до правозахисної діяльності на локальному й національному рівнях. Адже ми маємо спільну мету – відстояти ідею верховенства права в Україні. Для цього необхідно не просто працювати на благо всього суспільства, а й вимагати від влади цілковитого знищення корупції, проведення реальної люстрації чиновників та повного усунення від виконання своїх обов’язків корумпованих високопосадовців і суддів, – наголосив Андрій Древицький.

Він розповів, що з цією метою ГО «Євролідер» уже розробила спеціальний порадник «Ключові аспекти проведення успішної адвокаційної кампанії», на сторінках якого висвітлюватимуть основні стратегії реалізації громадських ініціатив та шляхи збільшення впливу громадянського суспільства на процеси прийняття владних рішень чи законодавчих актів, котрі можуть обмежити права людини, йдучи врозріз із міжнародними нормативно-правовими документами та Конституцією України.

За словами заступника голови правління ГО «Євролідер» Андрія Кисельова, у зв’язку з численними порушеннями норм Основного Закону держави з боку влади правозахисники звернулася до Конституційного Суду України, уповноваженого Верховної Ради з прав людини, 423 народних депутатів усіх депутатських фракцій та груп, проте отримала всього-на-всього 12 відповідей.

– Наші запити просто не розглядалися: органи влади виявили абсолютне нерозуміння потреби приведення національного законодавства у відповідність до Конституції України та норм міжнародного права. Так, нині на Сході нашої держави тривають воєнні дії, проте ні за умов збройної агресії та необхідності якнайшвидшої ліквідації конфлікту права людини мають захищатися владою держави й у жодному разі не обмежуватися шляхом схвалення тих чи інших нормативно-правових актів, – наголосив Андрій Кисельов.

До речі, він повідомив, що, офіційно звернувшись до влади РФ за інформацією щодо причин та умов незаконного утримання народного депутата України Надії Савченко та точної кількості наших співвітчизників, котрі перебувають під слідством на території Росії, правозахисники не отримали жодної відповіді: уповноважений з прав людини в Російській Федерації Елла Памфілова проігнорувала запити українських громадських організацій та представників громадянського суспільства.

Довідково:

Проект «Громадський контроль за дотриманням міжнародних стандартів у галузі прав людини в Україні» стартував за підтримки Програми Lifeline та Шведського міжнародного ліберального центру (SILC) після схвалення низки законодавчих актів, які, на переконання правозахисників, комплексно обмежують права і свободи громадян, порушують  Конституцію України та норми й принципи міжнародного права:

1) Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції» № 1631-VII від 12 серпня 2014 року, згідно з яким уможливлюється делегування функцій судів органам прокуратури та утримання осіб під вартою на строк до 30 діб;

2) Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності, на строк понад 72 години» № 1630-VII від 12 серпня 2014 року, яким дозволяється затримання особи на строк більш як 72 години (до 30 діб) та застосування превентивного затримання – інституту, що суперечить нормам чинного законодавства України та ключовим засадам вітчизняного судочинства;

3) Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо утворення військових прокуратур» № 1642-VII від 14 серпня 2014 року, відповідно до якого було відновлено інститут військових прокуратур: ураховуючи функції, покладені на військову прокуратуру, та окремі положення законів № 1630-VII і № 1631-VII, вона фактично перетворилася на «головного порушника» конституційних прав і свобод громадян;

4) Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про міліцію» щодо умов застосування сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї у районі проведення антитерористичної операції» № 1633-VII від 12 серпня 2014 року, згідно з яким міліція та СБУ (відповідно до Інструкції про порядок превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності, та особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції, затвердженої спільним Наказом СБУ, МВС і ГПУ № 872/88/537 від 26 серпня 2014 року).