У Львові місцева влада намагається знищити реставраційний інститут

У львівській мерії вирішили передати державне підприємство Інститут «Укрзахідпроектреставрація» у комунальну власність міста. На думку науковців, архітекторів та реставраторів, у такий спосіб чиновники знищують реставраційну галузь в Україні.

Члени львівського відділення  міжнародної пам’яткоохоронної організації ICOMOS зібрали прес-конференцію, щоб захистити унікальний інститут «Укрзахідпроектреставрація», котрий за 60 років своєї діяльності став  наперевершеною школою  реставраційної майстерності, яка відома не лише в Україні. Провідний спеціаліст інституту «Укрзахідпроектреставрація» Оксана Бойко розповіла «Віче», кому вигідна ліквідація цієї спеціалізованої фахової  державної установи.

– Сьогодні на цілу Україну лише дві державні інституції фахово займаються реставрацією пам’яток архітектури – «Укрпроектреставрація» в Києві й «Укрзахідпроектреставрація» у Львові. Київський обслуговує всю Східну Україну, львівський – Західну. Саме тому переведення державної інституції в міську комунальну власність за своєю суттю звужує поле діяльності до міста. А це перетворює такий поважний інститут у «кишенькову організацію», яка на замовлення виконуватиме все, що заманеться замовнику. Якби чиновники переживали за культуру і національну спадщину, то шукали б способи позитивно вирішити долю інституту і поважних науковців. На жаль, вони дбають лише про свої інтереси.

На думку Лідії Горницької, керівника архітектурної майстерні інституту, йдеться не лише про інститут, а про долю реставраційної науки в Україні, бо таких фахівців залишилося досить мало. Приймаючи таке рішення, ніхто не поцікавився думкою колективу інституту. Це й призупинило голосування на сесії Львівської міської ради. Колектив інституту на ці плани зреагував письмово листами до Президента України, Прем’єр-міністра й міністра культури.

Праця науковців інституту «Укрзахідпроектреставрація» останніми роками стала на заваді забудовникам в історичному середовищі міста, бізнесменам від туризму. Інститут урятував сотні архітектурних і мистецьких пам’яток національної спадщини: замки, монастирі, церкви, костели, синагоги Галичини, Закарпаття, Волині – про це красномовно  «говорять» документальні матеріали, які зберігаються в архіві наукової інституції. Львівські реставратори також брали активну участь у реконструкції Успенського та Михайлівського соборів у Києві, Хортицького заповідника, у порятунку фресок Херсонеса та Ескі-Кермену, унікальних фресок Лужан під Чернівцями. А скільки було врятовано дерев’яних церков? Не треба забувати, що саме науковці інституту «Укрзахідпроектреставрація» виконали левову долю роботи внесення двох номінацій до списку ЮНЕСКО – Львова і дерев’яних церков.

– Переведення державного підприємства в комунальну форму власності збіднить потенціал Львова й країни загалом. Адже науковці – це та невелика когорта людей, які вболівають за культурну спадщину й працюють над формуванням національної ідеології, – підкреслив віце-президент українського бюро ІКОМОС Андрій Салюк.

 Чим же так зацікавив львівську мерію інститут реставраторів? Приміщенням, в якому він розташований. Це унікальна пам’ятка архітектури, котра привертає увагу як особливий туристичний об’єкт, на якому можна заробити гроші, перетворивши пам’ятку на ресторан з гостелом та інтерактивним відпочинком.

Провідний науковий спеціаліст інституту Василь Слободян, дослідник сакральної архітектури, зокрема дерев’яних церков, ім’я якого відоме в Європі, вважає, що Львів уже перетворився на «Диснейленд», в якому окрім кав’ярень і розмаїтих харчоблоків під різними яскравими вивісками скоро не буде на що дивитися.

– Нині ми обслуговуємо дев’ять областей Західної України. Комунальне підприємство цього робити не зможе. Хоча ще можна говорити про збереження проектної частини роботи інституту. Але ми говоримо про інститут передусім як про потужний науковий осередок, який займається дослідженням пам’яток. Ми ризикуємо втратити наукову частину й пам’ятки взагалі. В усіх країнах такі інститути перебувають у підпорядкуванні Міністерства культури. Міністерство регіонального розвитку та будівництва не має стосунку до пам’яток і не може мати, бо пам’ятки – це національна спадщина. Тому доцільно ставити питання про передачу інституту іншому міністерству, але в жодному разі не місту.