Голова Верховної Ради Олександр ТУРЧИНОВ: «Реформа силових структур починається з реформи прокуратури»

Про це сьогодні, 14 вересня, заявив Голова парламенту після успішного розгляду народними депутатами законопроекту «Про прокуратуру» в другому читанні. Законодавчий акт вдалося ухвалити без резонансних поправок, на яких останніми днями наполягали в Генеральній прокуратурі.

Як зауважив Голова профільного Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін, прийняття документа дозволить нарешті реалізувати вимогу Перехідних положень Конституції – позбавити прокуратуру не властивих їй функцій загального нагляду.

– Ухвалена 316 голосами нова редакція закону означає, що ми назавжди поховали прокуратуру сталінського типу. Це початок нових великих змін, – не приховував задоволення заступник голови Комітету Микола Паламарчук.

[Докладніше про особливості ухваленого документа та його наслідки для роботи силових структур читайте в наступному номері журналу «Віче». – Ред.].

Народні депутати прийняли також у другому читанні антикорупційний пакет законів: «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 – 2017 роки», «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції», «Про запобігання корупції», а також «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів – юридичних осіб та публічних діячів».

Так, законодавча ініціатива «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції» передбачає, що не пізніш як через три місяці спеціальний орган – Національне антикорупційне бюро перебере на себе повноваження боротьби з корупцією у найвищих ешелонах влади, які нині розпорошені між багатьма відомствами (Генпрокуратурою, МВС, СБУ тощо). Основними функціями новостворюваного Національного бюро пропонується визначити досудове розслідування віднесених до його підслідності кримінальних правопорушень, а також проведення оперативно-розшукових заходів.

Прийнята в цілому  Антикорупційна стратегія на 2014–2017 роки означає, що протягом трьох місяців Кабінет Міністрів має затвердити відповідну державну програму конкретних заходів з імплементації міжнародних антикорупційних стандартів, Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС, а також рекомендацій, наданих Групою держав проти корупції (GRECO) та ін.

Завдяки урядовому проекту закону «Про запобігання корупції» Україна може стати на один рівень із європейськими країнами за стандартами антикорупційного моніторингу державних службовців, зокрема їхніх електронних декларацій про доходи та витрати.

Так, планується створити спеціальний превентивний орган – Національну комісію з питань запобігання корупції. Вона формуватиметься за відкритим конкурсом із представників громадськості й здійснюватиме моніторинг усіх декларацій чиновників 1–3 категорій. Ця комісія проводитиме антикорупційну експертизу й вестиме антикорупційний реєстр усіх правопорушень, які вчинені державними службовцями.

Очікується, що реалізація закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів – юридичних осіб та публічних діячів значно ускладнить можливість легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, бо всі юридичні особи приватного права будуть зобов’язані вказувати кінцевого вигодоодержувача – фізичну особу при реєстрації, зміні власності юридичної особи, а також при відкритті рахунків у фінансових установах. Закон також дає можливість вільного доступу громадян до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізичних та юридичних осіб.

– Усі офшорні рахунки і фірми, якими прикривають приватизацію, привласнення нерухомості й інших активів, усе одно повинні будуть показати головного вигодоодержувача. Не буде жодної можливості приховати справжнього власника об’єкта нерухомості або ЗМІ, – заявив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов.

Він зазначив, що ця законодавча ініціатива сприятиме прозорості економічної системи, «щоб корупціонери не могли сховатися за офшорні структури».

Верховна Рада також ухвалила Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України» (щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян)».

– Раніше влада займалася фальшуванням виборів, а тепер влада вводить кримінальну відповідальність за фальшування виборів. Законом запроваджується кримінальна відповідальність за будь-яку спробу сфальшувати вибори в округах і вплинути на волю наших виборців. Це принципові відмінності, які відбулися в нашій країні, – наголосив керівник законодавчого органу.

Окрім того, на пленарному засіданні народні депутати внесли зміни до календарного плану, згідно з якими Голова парламенту Олександр Турчинов у разі потреби зможе скликати пленарні засідання п'ятої сесії Верховної Ради сьомого скликання до складення присяги новими народними обранцями.