Антикорупційний пакет пройшов перше читання

Сьогодні, 7 жовтня, Верховна Рада прийняла за основу законопроекти «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 – 2017 роки» «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції», «Про запобігання корупції», а також «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів». На пленарному засіданні 14 жовтня народні депутати планують ухвалити ці ініціативи в другому читанні та в цілому. Із парламентської трибуни міністр юстиції Павло Петренко наголосив, що всі закони антикорупційного пакета слід прийняти одночасно, адже поодинці вони «не матимуть реального ефекту».

– Ми є свідками історичної події, адже зроблено реальні кроки для запровадження дієвих механізмів боротьби з корупцією, – оптимістично заявив на брифінгу для журналістів представник глави держави у Верховній Раді – народний депутат Руслан Князевич.

Парламентарій докладно розповів про внесений главою держави проект  «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції».

– Не пізніш ніж через три місяці спеціальний орган – Національне антикорупційне бюро перейме на себе повноваження боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади, що нині розпорошені між багатьма відомствами (Генпрокуратурою, МВС, СБУ тощо), – пояснив парламентарій.

Законопроектом визначено гарантії незалежності Національного бюро, зокрема особливий порядок конкурсного відбору директора й інших працівників, їхній особливий правовий та соціальний захист, належні умови оплати праці, зафіксовані законом.

Основними функціями новостворюваного Національного бюро пропонується визначити досудове розслідування віднесених до його підслідності кримінальних правопорушень, а також проведення оперативно-розшукових заходів.

За словами Руслана Князевича, орган складатиметься з «невеличної кількості професіоналів» – 700 осіб, яких відбиратимуть на відкритому конкурсі з використанням поліграфу. Перевірка детектором брехні чекає цих працівників щороку. Керівник органу призначатиметься один раз на 7 років і може бути звільнений лише за власним бажанням або після набуття законної сили обвинувального вироку суду щодо нього.

Як зауважив Руслан Князевич, наступним кроком у реформуванні правоохоронної системи має стати ухвалення закону про Національне бюро розслідувань.

Прийняття в цілому Антикорупційної стратегії на 2014–2017 роки  означатиме, що протягом трьох місяців Кабінет Міністрів має затвердити відповідну державну програму, в якій визначить конкретні заходи з імплементації міжнародних антикорупційних стандартів, Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС, а також рекомендацій, наданих Групою держав проти корупції (GRECO), та ін.

За словами міністра юстиції Павла Петренка, завдяки урядовому проекту закону «Про запобігання корупції» Україна може стати на один рівень із європейськими країнами за стандартами антикорупційного моніторингу державних службовців, зокрема їхніх електронних декларацій про доходи та витрати.

Так, планується створити спеціальний превентивний орган – Національну комісію з питань запобігання корупції. Вона формуватиметься за відкритим конкурсом із представників громадськості й здійснюватиме моніторинг усіх декларацій чиновників 1–3 категорій. Так само ця комісія проводитиме антикорупційну експертизу й вестиме антикорупційний реєстр усіх правопорушень, які вчинені державними службовцями.

– Закон дає реальний інструмент для викриття корупціонерів на всіх рівнях державного апарату. Документ визначає правовий статус викривачів, які можуть подати інформацію про корумпованого чиновника, про факти корупції. У відповідь держава бере на себе зобов’язання гарантувати безпеку таких громадян на рівні забезпечення гарантії безпеки свідка у кримінальному провадженні, – наголосив керівник Мін’юсту.

Також на пленарному засіданні Верховна Рада прийняла за основу законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів – юридичних осіб та публічних діячів. Під час обговорення народний депутат Віталій Журавський анонсував, що «країна здригнеться», коли цей закон почне працювати.

– Ми побачимо той 1 відсоток людей, які реально володіють Україною. Цікаво, скільки там буде депутатів і міністрів? – зазначив парламентарій.

Очікується, що прийняття проекту значно ускладнить можливість легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, бо всі юридичні особи приватного права будуть зобов’язані вказувати кінцевого вигодоодержувача – фізичну особу при реєстрації, зміні власності юридичної особи, а також при відкритті рахунків у фінансових установах. Також проект закону дає можливість вільного доступу громадян до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізичних та юридичних осіб.

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.