Аудит соціальних пільг – бомба для України

        Дивовижні речі довелося почути на вчорашній прес-конференції в УНІАНі, присвяченій питанню надання соціальних пільг та їхній прозорості (даруйте, непрозорості) в нашій державі. Мабуть, небагатьом моїм співгромадянам відомо, що Україна на європейських теренах за видатками з консолідованого держбюджету на всі види соціального захисту населення (28 % ВВП) поступається лише Швеції та Франції. А тепер давайте порівняємо рівень отієї само захищеності у них і в нас. Отож бо й воно… 
        Тому директор проекту «Ефективні та доступні муніципальні послуги – для соціального захисту громади» Ольга РОМАНЮК мала цілковиту рацію, заявивши під час зустрічі з журналістами, що проведення незалежного аудиту соціальних пільг у нашій країні (до слова, за всі роки незалежності його ніхто так і не спромігся зробити) стане справжньою бомбою. Бо в якій цивілізованій державі на однакові пільги має право претендувати і пенсіонер із пенсією в 10 тисяч гривень, і пенсіонер із місячним забезпеченням у 900 гривень?!
        Перші кроки на шляху до зміни цієї, м’яко кажучи, ненормальної ситуації зробили фахівці Центру громадської експертизи в межах проекту «Ефективні та доступні муніципальні послуги – для соціального захисту громади». Останній реалізовувався у Кам’янець-Подільському (своєю чергою в межах проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна»). Підготовлені експертами пропозиції та рекомендації буде передано Міністерству праці та соціальної політики, а також Міністерству фінансів.
        Підбиваючи підсумки виконаної роботи, голова правління згаданого центру Любомир ЧОРНІЙ підкреслив, що нинішня система соціального захисту має низку недоліків, які значною мірою характерні для більшості міст України.
Зокрема, фахівці вказували на надмірну забюрократизованість системи оформлення пільг, субсидій чи підтвердження громадянами свого пільгового статусу; непрозору систему статистичної звітності, використовуваної для розрахунку обсягу різних видів видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення; громіздку та неефективну систему фінансової й іншої звітності, яка готується місцевими органами в сфері соціальної політики, тощо. 
        Начальник управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської міськради Надія ПІДСКОЦЬКА зауважила: 
        – Надмірна централізація коштів, які йдуть на фінансування сфери соціального захисту та соціального забезпечення, перевертає догори ногами піраміду, котра могла б ефективно працювати. Оскільки місцеві бюджети значною мірою залежні від державного бюджету та урядових рішень, органи місцевого самоврядування мають дуже обмежені можливості для врахування реальних потреб громадян у соціальних послугах та інших заходах соціальної підтримки.
        Попри це в місті спостерігається постійне зростання кількості та розширення переліку видів соціальних послуг, які міські заклади соціального обслуговування надають практично всім основним соціально незахищеним категоріям населення. Досить високу ефективність роботи міської системи соцзахисту й соціального забезпечення засвідчила виставлена мешканцями Кам’янця-Подільського оцінка в понад чотири бали (за п’ятибальною шкалою). Водночас експерти виявили й цілу низку недоліків у цій сфері, спричинених переважно не небажанням місцевої громади максимально захистити й підтримати своїх справді соціально незахищених громадян,  а через потворно викривлену систему надання коштів на соціальний захист у нашій державі.
        Сьогодні кошти державного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення здебільшого спрямовуються на утримання мережі бюджетних установ, надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг і квартплати, фінансування широкого переліку пільг та виплату соціальної допомоги. За такої ситуації, зазначали учасники прес-конференції, складно говорити про забезпечення адресності, прозорості та ефективності заходів соціального захисту, пропонованих державою.