Депутати зареєстрували нову редакцію закону «Про наукову і науково-технічну діяльність»

Автори законодавчої ініціативи – група парламентаріїв на чолі з Головою Комітету з питань науки та освіти Лілією Гриневич переконані, що їхній проект актуалізує окремі положення чинної редакції закону, покращить статус наукового працівника, а також створить законодавче підґрунтя для комерціалізації результатів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та  науково-технічних (експериментальних) розробок.

 Серед ключових новел:

– у проекті передбачено можливість науковим установам за погодженням із власником входити до інших об’єднань юридичних осіб із збереженням статусу юридичної особи та фінансової самостійності. Це дає змогу об’єднати ресурси наукових установ та виробничих структур для проведення спільних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

– для стимулювання державних наукових установ впроваджувати результати власних наукових досліджень вводиться норма, яка надає цим закладам право бути співзасновниками господарських товариств для використання об’єктів права інтелектуальної власності;

– законодавчо унормовується створення такого елемента інфраструктури наукової та науково-технічної діяльності, як центр колективного користування науковим обладнанням. До «унікального обладнання» центрів отримають доступ вітчизняні та іноземні вчені для проведення наукових досліджень, залучення до цієї роботи студентів, магістрів, аспірантів та молодих учених;

– сприятимуть демократизації Національної академії наук України та галузевих академій наук через надання права участі в загальних зборах – вищому органі управління академією, – делегованим працівникам наукових установ поряд із дійсними членами й членами-кореспондентами;

– нова стаття «Соціальний захист наукового працівника» містить положення про можливість отримання ним житла за рахунок цільового бюджетного фінансування та інших джерел, а також його будівництва за рахунок отримання пільгових довгострокових кредитів;

– для наукових працівників передбачено запровадження гнучкого режиму робочого часу, що дозволить стимулювати науково-викладацьке сумісництво, сприятиме інтеграції університетської та академічної науки;

– чітко розмежовано два напрями бюджетного фінансування наукової сфери: базове фінансування – для забезпечення основної діяльності державних наукових установ, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, та наукових досліджень вищих навчальних закладів, а також конкурсне фінансування – для виконання окремих наукових і науково-технічних програм і проектів.

Оскільки до позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня залишився лише один пленарний тиждень, найімовірніше, що цей важливий проект закону ухвалюватиме вже нова Верховна Рада восьмого скликання.