Запитань більше, ніж відповідей

Прийняття Верховною Радою України законів «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» поставило перед українським суспільством більше запитань, ніж відповідей і розділило його на два табори.

Так, частина українців бачать позитив у тому, що в окремих районах Донбасу ввели особливий стан та амністували тих, хто не вчиняв важких злочинів, оскільки це дасть можливість уникнути втрат серед українських військових та мирного населення, а дехто стверджує, що таким чином влада «здала» Донбас бойовикам та Росії.

Неоднозначна реакція в суспільстві і після багатостраждальної ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Оптимісти стверджують, що відтермінування угоди відповідно до тристоронніх «Брюсельських домовленостей» дасть можливість Україні та ЄС ґрунтовніше підготуватися до впровадження зони вільної торгівлі. А песимісти стверджують, що відтягування імплементації угоди на руку Росії, яка робить усе для того, щоб не пустити Україну в «європейську сім’ю». Неоднозначна позиція у визначених питаннях і в народних депутатів, які в кулуарах відверто ділилися враженнями з приводу законів, прийнятих 16 вересня. Далі пряма мова від народних обранців.

Крок до миру чи узаконення терористів?

Олег Ляшко

– Те, що відбулося в парламенті – національна ганьба! Саме тому ввели режим секретності (закони про «амністію» та «особливий статус» голосували в закритому режимі. – Авт.), щоб уникнути відповідальності за неї. Я вважаю, що ті, хто це зробив – слабкодухі боягузи. Якщо вони проголосували за те, щоб здати Донбас і вважають це правильним рішенням то чого вони лякаються і ховаються, навіть усередині парламенту не показують результати голосування. Тобто сьогоднішні події в парламенті – капітуляція перед Путіним. Коли ті, хто голосував за особливий статус Донбасу і амністію терористів каже, що вони принесли мир в Україну, то я скажу, що вони принесли в Україну ганьбу та війну!

Сергій Соболєв:

– Партія «Батьківщина» за закони про статус Донбасу і амністію не голосувала, проте не можу сказати такого загалом про фракцію. Єдине, як це можна перевірити, оскільки процедура засідання була якась «дивна», – це голосування за так званий закритий режим. Маємо дивний збіг: 270 голосів за закритий режим і приблизно така сама кількість за цей так званий особливий статус, який фактично узаконює терористів. Нагадаю, що ще зовсім недавно ми визнали ці організації, маю на увазі ЛНР та ДНР, терористичними. Цей закон не дає жодної гарантії виведення російських військ, складання зброї. Є лише одне: їм дозволяють свої суди, прокуратуру, народну міліцію. Також їм надають можливість провести вибори. Про які вибори може бути мова, якщо там жодна патріотична людина не зможе вийти на вулицю через терористів?

Нині маємо ту саму історію, як 20 років тому з Кримом. Тоді також казали: «давайте дамо їм автономію, конституцію – і всі заспокояться». Чим це все закінчилося, ми тепер бачимо.

Анжеліка Лабунська

­– Президент України, на жаль, вважає, що ці закони і мир – це одне і те саме. Ми намагалися запитати, хто понесе відповідальність за те, що ці документи можна було підписати ще п’ять місяців тому і отримати мир такою самою ціною, але без жертв і руйнувань. Депутатам нині пояснюють, що в нас армії немає, розказували, яка в нас техніка погана, але виникає запитання: хіба п’ять місяців тому про це ніхто не знав? Тим паче напередодні представники «ДНР» і «ЛНР» повідомили, що ці законі їм не цікаві і вони не збираються їх виконувати – то яким чином ми сподіваємося досягти миру, визнавши їх в односторонньому порядку?

Ірина Геращенко

– Закон про особливий порядок – крок до миру на Донбасі. Загалом, вести переговори, коли на кордоні України стоїть мільйонна армія, дуже важко. Тому прийняті закони – вимушений крок у цій ситуації. Ми хочемо перемогти чи загинути? Перемагають крок за кроком.

Закон про «особливий статус» Донбасу, прийнятий в комплексі з другим законом про амністію, де чітко йдеться про те, що під амністію в цих районах не потраплять покидьки, які вбивали, мародерствували, гвалтували, а також причетні до тероризму. В цих законах слова немає про легалізацію так званих «ДНР» та «ЛНР», які у Верховній Раді ще місяць тому визнали терористичними організаціями.

Стратегічна перспектива чи короткострокова вигода?

Григорій Немиря

– Так звані «Брюсельські домовленості» – помилка. Вони не посилять нашої переговорної позиції, а, щонайменше, дадуть можливість Росії для наступних кроків. Апетит приходить під час їжі.

Також домовленості послаблять єдність між державами-членами ЄС. Адже вони, як показали сьогоднішні дебати в Європарламенті перед ратифікацією угоди, мають різну позицію з приводу доцільності цих домовленостей. Окрім того, якщо ми говоримо про Асоціацію як про програму реформ, то відкладення її цілісного впровадження, зокрема в частині економічної інтеграції, на 15 місяців означатиме відтермінування реформ на такий самий строк.

Про реформи не треба говорити, їх потрібно робити. Цінність угоди в тому, що це розписаний в деталях конкретний план, погоджений із ЄС, до якого ми збираємося інтегруватися. І нині ми цей конкретний план поклали на верхню полицю. Окрім того, не виключено, що Росія збільшить свої апетити і захоче продовжити відтермінування угоди, отже, використовуватиме його як предмет торгу. Тож, якщо угода реалізовувалася в повному вигляді, то її зі стола переговорів можна було забрати, а це посилило б позицію України.

На сьогодні маємо, як мінімум, три наслідки відтермінування угоди. Як я вже сказав, ми відмовляємося від цілісної програми реформ. Також ми запізнюємося із імплементацією директив ЄС, адже тепер цього чекатимемо 15 місяців.  І що найголовніше: ми не отримаємо переваг, які дала б угода в разі її повної ратифікації, зокрема збільшення квот на ввезення української продукції до Євросоюзу. Фактично «вузьке горло» для експорту нашої продукції до ЄС таким і залишиться. Цей факт нівелює те, що Україна відкрила свої кордони для товарів з Європи.

Окрім того, для того щоб мати змогу експортувати нові групи товарів, їх потрібно сертифікувати, а цього якраз і не станеться до 2016 року. А це саме те, чого хотіла Росія, оскільки Україна в цьому плані її перегнала і продовжувала нарощувати відрив.

Отже, втрачаємо більше, ніж здобуваємо. Тактична дія не повинна суперечити стратегічному плану. На жаль, на нинішньому етапі Євроінтеграції це правило порушено. І ми отримали короткострокову вигоду взамін стратегічної перспективи.

Руслан Кошулинський

– Результат ратифікації Угоди про асоціацію є вже сьогодні: ЄС в односторонньому порядку скасував митні збори для українських товарів. Тепер ми у процесі імплементації, як і всі держави–члени Євросоюзу. Коли цей процес буде заварено, тоді можна буде говорити про якісь відчутні результати. Зараз можемо говорити про спрощення порядку перетину кордону, скасування візових обмежень тощо. З приводу перенесення, то цей термін якраз надається для того, щоб усі держави ЄС ратифікували цю угоду. Окрім того, термін може завершитися раніше, не обов’язково чекати 15 місяців.

Рішення про відтермінування було прийняте з подачі Росії. І з приходом зими і опалювального сезону її позиція на європейській арені укріплюється, усі це розуміють. Нам, зважаючи не це, потрібно максимально швидко ухвалювати рішення щодо імплементації, щоб зменшити тиск Росії на Україну і на наших європейських партнерів.