«Шукаємо слова замість приймати рішення»

Сьогодні, 2 вересня, закриваючи четверту й відкриваючи п'яту сесію Верховної Ради сьомого скликання, Голова парламенту Олександр Турчинов дав оцінку надскладному періоду роботи законодавчого органу з лютого по серпень 2014 року.

– На долю четвертої сесії випали карколомні, справді доленосні події. З падінням режиму Януковича та втечею колишнього Президента з країни єдиним легітимним загальнодержавним органом залишилася Верховна Рада, – підкреслив Олександр Турчинов. – У надскладній політико-правовій та соціально-економічній ситуації парламент взяв на себе відповідальність за стан справ у державі, сформував уряд та прийняв вкрай необхідні законодавчі акти, забезпечивши обороноздатність і життєдіяльність країни та проведення демократичних виборів Президента, визнаних цивілізованим світом. Уже лише цим сьоме скликання Верховної Ради заслужило гідне місце в історії парламентаризму в Україні.

Голова законодавчого органу нагадав, що й сам парламент пережив драматичні політичні та структурні струси. У складних умовах протистояння сформувалася нова парламентська більшість, і після виконання покладених на неї завдань та її розпаду Президент України прийняв рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та призначення позачергових виборів.

На 73 пленарних засіданнях народні обранці розглянули 1908 законопроектів (це втричі більше, ніж на попередній весняній сесії), з яких 167 ухвалили в цілому, а 47 – у першому читанні.

Здобутком четвертої сесії Голова Верховної Ради назвав відновлення 306-ма голосами дії Конституції України 2004 року, «яка під тиском колишнього Президента була незаконно скасована».

Серед найважливіших законопроектів, ухвалених на четвертій сесії, Олександр Турчинов виділив пакет ініціатив у зв’язку з початком АТО на Сході України. Також це урядові зміни до Державного бюджету на 2014 рік, які надали додаткове фінансування ЗСУ, Національній гвардії та силовим структурам, закони, що стосувалися соцзахисту військовослужбовців, учасників АТО та членів їхніх сімей. Не менш важливим стало й забезпечення виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом, переходу суб’єктів господарської діяльності до ринкової практики відповідно до стандартів ЄС, дерегуляції та усунення адміністративного тиску на підприємців, реформування державної антикорупційної політики, галузі вищої освіти тощо. Нарешті вдалося ухвалити закон про громадське телебачення і радіомовлення, «що відкриває нові можливості до демократизації українського суспільства».

Насамкінець Голова Верховної Ради висловив сподівання, що понад 2 тисячі  законопроектів, які нині опрацьовуються в парламентських комітетах, стануть предметом розгляду вже нового скликання.

Далі уповноважені представники депутатських фракцій та груп із парламентської трибуни розповіли про своє бачення ситуації в державі.

– Країна перебуває в смертельній небезпеці. Разом із тим, ми всі шукаємо слова, як пояснити цю ситуацію, замість приймати складні, відповідальні, але потрібні рішення. Останнім часом знову заговорили про можливість введення воєнного стану. Чисельні рішення Комітету з питань нацбезпеки і оборони з цього питання залишалися без будь-якої реакції. Тепер на цю тему вже пізно говорити, бо треба підрахувати, які ресурси є в державі, аби вводити воєнний чи надзвичайний стан, – зазначив представник групи «Суверенна європейська Україна», голова профільного Комітету Володимир Литвин.

На його думку, «задля хвилинних перемог, задля того, що подати рапорт про піднятий прапор над тим чи іншим населеним пунктом», [керівники АТО. – Ред.] витратили всі наявні ресурси, поклали життя сотень і тисяч людей.

У зв'язку з цим народний депутат запропонував на закритому засіданні Верховної Ради заслухати керівників АТО, окреслити чіткі завдання силовиків, які відповідатимуть наявним можливостям і ресурсам країни, а тоді вже проводити військові операції. Також із запрошенням уряду, РНБО визначити, які рішення має ухвалити парламент, які додаткові повноваження потрібні силовим відомствам.

– Має бути персональна відповідальність, адже після розпуску Верховної Ради Президентом законодавчий орган є неповноважним, – наголосив Володимир Литвин.

За пропозицією Голови Верховної Ради народні депутати «відверто, не на камеру» обговорять стратегічні для країни питання на закритому засіданні 4 вересня.

 Голова фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв підкреслив, що з 27 серпня почався новий відлік часу в зв'язку з прямим вторгненням російських військ на територію України, яке керівництво Російської Федерації вже навіть не приховує. Тому фракція «Батьківщина» вимагає чіткої реакції від Президента України, зокрема, внесення на розгляд Верховної Ради питання про введення воєнного стану.

– Країна стоїть напередодні історичного вибору й має вирішити питання ратифікації Угоди про асоціацію з Євросоюзом та внести зміни до закону про основи зовнішньої і внутрішньої політики й повернутися на шлях вступу до НАТО, – переконаний народний депутат. На його думку, відмова від позаблокового статусу України стане адекватною відповіддю на виклики, запропоновані нашим агресивним сусідом.

Сергій Соболєв також заявив, що парламент має провести чітку паралель між тим, як відбудуться парламентські вибори та як буде проведено внутрішньополітичну люстрацію всіх тих, хто підтримав агресора й сепаратистів.

– Ми повинні розпочати цей процес із себе, з ухвалення закону про вибори за пропорційною системою з відкритими списками, – зауважив голова фракції ВО «Батьківщина».

Голова депутатської групи «Економічний розвиток» Анатолій Кінах закликав визнати, що Україна стала не тільки об'єктом гібридної війни Росії, а й територією, на якій змагаються глобальні, геополітичні інтереси.

– Дуже багато рішень [у контексті України, – Ред.] приймаються без врахування наших національних політичних і економічних інтересів. Це значно підсилює загрози не тільки територіальній цілісності, а й власне державності, – зауважив парламентарій. Він вважає, що на фоні цих ризиків, коли на Сході гинуть наші бійці, країна незмобілізована, влада працює «в стандартному бюрократично-корупційному режимі». Також закликав проводити системний аналіз ситуації за участю Служби зовнішньої розвідки, МЗС, Служби безпеки, аби захистити країну від зовнішніх і внутрішніх загроз. Так, фактично зупинена вся промисловість на Сході, а вона не так давно давала 15 відсотків ВВП країни. Ще одна проблема – біженці, чисельність яких наближається до сотень тисяч осіб. Вкотре підкреслив: в уряду немає плану антикризових дій, що може призвести до втрати контролю над ситуацією.

Член фракції «УДАР» Ірина Геращенко звернула увагу на те, що військові лікарі з незрозумілих причин не отримують статусу учасників АТО, хоча щодня ризикують життям. Також розповіла, що Дніпропетровський військовий госпіталь, який приймає найскладніших поранених із зони АТО, нині перебуває у власності російського банку ВТБ через фінансові махінації. І це при тому, що  в окупованому Криму загарбано 2 українські військових госпіталі та шість санаторіїв, які були на балансі Міноборони. Ще одне питання, яке слід вирішити на державному рівні, – це ситуація з Українською військово-медичною академією, що готує військових лікарів. Приміщення закладу передано на баланс Вищому спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Насамкінець Ірина Геращенко наголосила, що Верховна Рада зобов'язана ухвалити закон про вибори за пропорційною системою, щоб жоден із тих, хто причетний до розколу України, не потрапив до наступного скликання. Вона розповіла, що прибічники колишньої влади вже «окучують» округи на Донбасі й хочуть знову підкупити виборців.

– Ми поверталися зі Слов'янська, так потяг був схожий на виїзне засідання Партії регіонів. Вони знову намагаються гречкою «засіяти» цю територію, – сказала представник фракції УДАР.

– Війна Москви з Україною була споконвіків: царська, сталінська, ленінська, брежнєвська, єльцинська чи теперішня путінська Росія – завжди прагнули війни. Україну сприймали як сировинний придаток, українців – як рабів-кріпаків. «Свобода» завжди наголошувала, що треба бути готовими до протистояння з Москвою. Нас не слухали й нині це протистояння сягнуло неймовірних обертів, – підкреслив голова фракції ВО «Свобода» Олег Тягнибок.

Він переконаний, що введення воєнного стану – це найближчий шлях до миру, і тому народні депутати чекають від Президента України відповідного подання. Народний депутат назвав помилкою неухвалення закону про люстрацію, адже «є багато генералів, які працюють на Москву, родичі яких працюють на Москву і здають наших людей». Олег Тягнибок також підтримав прийняття закону про вибори за відкритими пропорційними списками.

Виступ «регіоналки» Олени Бондаренко, яка назвала українську армію злочинною, бо та, мовляв, «бомбардує мирні міста», швидко зупинив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов. Він порадив їй припинити російську агітацію, адже «нам достатньо російських телеканалів ОРТ і РТР».

– Українська армія захищає Україну. І вас в тому числі. І вам треба на коліна стати перед нею! – наголосив Голова парламенту.

– Через агресивні, брутальні дії Росії ллється кров українських мирних громадян і військовослужбовців. І знаходяться депутати, які виходять на трибуну і працюють на ворога, – підкреслив позафракційний Олег Ляшко. Він закликав негайно позбавити таких парламентаріїв депутатських мандатів.

– Аргесор Путін, кремлівські карлики й шизофреніки не залишили нам вибору. Ми або маємо здатися на милість переможця, що в підсумку призведе до загибелі держави, або боротися. Наступника Гітлера Путіна зупинить тільки сила: сила санкцій і збройного спротиву, – наголосив Олег Ляшко.

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.