Вибори будуть, а очищення влади?

Так лідер фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ІСTV увечері 1 вересня прокоментував небажання народних депутатів голосувати за пропорційну систему за відкритими списками.

– Завтра, фактично, останній день, коли парламент зможе поставити крапку щодо того, в якому форматі ми йдемо на вибори. Не підтримують закон про вибори на пропорційній основі ті, хто приходить на округи, пропонує по 200–300 гривень за голос і потім не несе відповідальності ні за що. На моє переконання, голоси в парламенті є, а політичної волі немає, – підкреслив Сергій Соболєв. Також уточнив: вибори за старим законом означатимуть, що ніякого очищення влади й люстрації в політиці не відбудеться. Крім того, не зрозуміло, яких мажоритарників оберуть від тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та Сходу України, де стоять російські війська.

– На засіданні 2 вересня у Верховній Раді буде реальна боротьба за те, чи дійсно в країні почнеться люстрація, чи в новий парламент через мажоритарні округи знову потраплять родини Януковича, Азарова, Стрілкови та всі інші, які дуже легко пройдуть за контрольованими округами, – зазначив голова фракції ВО «Батьківщина».

Прикметно, що учора по обіді, після закритого засідання лідерів фракцій, народний депутат вийшов до журналістів із зовсім іншою сенсаційною заявою. Мовляв, усі парламентські фракції одноголосно підтримали пропозицію про повернення до пропорційної системи виборів з відкритими списками.

– Всі розуміють: за тією самою схемою, яка була при Януковичі, проводити вибори в країні неможливо, – сказав тоді парламентарій. Нагадаємо, що Сергій Соболєв вніс два законопроекти про вибори за пропорційною системою з відкритими списками та з частково відкритими списками, але в обох міститься пропозиція  про 5-відсотковий прохідний бар'єр для партій і блоків.

Голова фракції «УДАР» Віталій Ковальчук після засідання погоджувальної ради заявив про необхідність змінити виборчий закон, визначивши, як і де голосують виборці на територіях, де триває антитерористична операція, та на окупованих територіях.

– Але перед цим голосуванням парламент повинен зробити ще одну спробу з ухвалення нового виборчого закону, який передбачає проведення виборів за пропорційною системою з відкритими списками, – не надто оптимістично уточнив народний депутат.

Зауважимо, що у вівторок зранку в порядку денному пленарного засідання містилася тільки ініціатива Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давида Жванії «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належної організації та проведення виборів народних депутатів України».

Згідно з текстом законопроекту, у винятковому випадку для забезпечення належної організації роботи окружної виборчої комісії її місцезнаходження може бути змінено ЦВК за поданням голови відповідної обласної державної адміністрації. При цьому зміна меж одномандатних округів протягом виборчого процесу не допускається. У разі, коли в одномандатному окрузі після закінчення строку реєстрації кандидатів не зареєстровано жодного кандидата в депутати, якщо у виборах брав участь один кандидат і за нього віддала голоси менш як половина виборців, котрі взяли участь у голосуванні, або якщо голосування на всіх виборчих дільницях виборчого округу в день голосування не було організоване і проведене, вибори в цьому окрузі вважаються такими, що не відбулися. Відтак результати виборів депутатів у загальнодержавному окрузі враховуються за підсумками голосування, встановленими в інших одномандатних округах.

У Прикінцевих положеннях визначені особливості виборчого процесу в Донецькій та Луганській областях. Так, Центральна виборча комісія може у п’ятнадцятиденний строк з дня набрання чинності цим законом переглянути та змінити межі та центри одномандатних округів у цих областях за пропозиціями голів відповідних облдержадміністрацій.

На пленарному засіданні у вівторок відбудеться закриття четвертої та відкриття п'ятої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. Народні депутати планують затвердити календарний план, а також розглянути зміни до Митного й Податкового кодексів України (щодо спрощення ввезення продукції оборонного призначення).

Також на порядку денному розгляд законопроектів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії інформаційній агресії іноземних держав; про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо встановлення процедури тимчасового обмеження трансляції та ретрансляції на території України програм телерадіоорганізацій, які не підпадають під юрисдикцію України); про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації та гарантій громадянам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації; про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування благодійної допомоги.

Окрім того, Верховна Рада планує ратифікувати розроблений Європейським комітетом з питань місцевої і регіональної демократії Ради Європи Додатковий протокол до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах органу місцевого самоврядування. Протоколом визначено такі завдання для здійснення належного місцевого й регіонального управління:

• розглянути питання низького рівня демократичної участі населення в суспільному житті на місцевому і регіональному рівні;
• зменшити складність та витратність наявної системи місцевого і регіонального управління та підвищити її ефективність;
• підвищити потенціал та якість управління в місцевих і регіональних громадах і органах влади;
• дослідити вплив демографічних/міграційних тенденцій;
• розширити доступ до комунальних послуг, що надаються на місцевому і регіональному рівні;
• спростити організацію прикордонного співробітництва для місцевої і регіональної влади;
• розглянути питання територіальної нерівності між і в рамках місцевої і регіональної влади;
• розглянути питання зростаючої нерівності між сільськими і міськими зонами;
• зміцнити соціальну згуртованість і протидіяти зростанню політичної і релігійної радикалізації;
• боротися з корупцією в місцевих і регіональних органах влади;
• розглянути питання зростаючого впливу цифрових технологій на участь громадян.

Як зазначається в тексті пояснювальної записки, Додатковий протокол до Європейської хартії місцевого самоврядування, як і Європейська хартія місцевого самоврядування, «має стати основою для подальших дій України у сфері ефективного врядування».