«Хто не голосує, той співпрацює з агресором»

На ранковому пленарному засіданні сьогодні, 12 серпня, народні депутати не захотіли не те що розглядати, а навіть вносити до порядку денного низку проектів змін до закону про вибори народних депутатів. Найбільше голосів набрав проект закону голови фракції ВО «Батьківщина» Сергія Соболєва про пропорційну виборчу систему за відкритими партійними списками – цей документ підтримали 200 парламентаріїв із 226 необхідних (під час другої спроби за щойно доопрацьований і узгоджений трьома фракціями варіант – лише 192 народні обранці). Найменше сесійній залі сподобалася ініціатива Володимира Литвина та Ігоря Єремеєва про повністю мажоритарну систему виборів – «за» проголосували тільки 95 народних депутатів.

Нічого не дали й переговори в кабінеті Голови Верховної Ради. Інтереси фракції ВО «Батьківщина», УДАР і ВО «Свобода», що мають розкручені політичні проекти, аж ніяк не збігаються з позицією депутатських груп «Економічний розвиток» і «Суверенна європейська Україна», що є колишніми членами Партії регіонів і позафракційними депутатами-мажоритарниками. Тож у їхніх інтересах – залишити «змішану» виборчу систему у такий спосіб спробувати знову потрапити в парламент наступної каденції.

У кулуарах парламентарії скаржилися, що для зміни виборчої системи бракує політичної волі. Київський мажоритарник Олександр Чорноволенко зауважив, що без нових виборчих правил не відбудеться жодної люстрації.

– Не голосують, бо кожен думає, що «засіє» округ гречкою і стане депутатом за мажоритарною системою. Більшість тоді «зліплять» за рахунок адмінресурсу й підкупу, – пояснив позафракційний Олег Ляшко, чому законопроект про пропорційну систему не знаходить підтримки в сесійній залі.

Він зазначив: неможливість провести вибори за мажоритарною системою в низці округів Донецької та Луганської областей дасть підстави говорити про нелегітимність депутатського корпусу в цілому, бо, мовляв, такий склад не представлятиме частину населення Сходу України.

– Люди не знають, що таке відкриті партійні списки. От на окрузі я наберу  53 відсотки голосів, а мій опонент – 2 відсотки. Якщо моя партія не пройде, то він все одно отримає мандат, а це несправедливо, – намагався пояснити «Вічу» свої сумніви в ефективності виборчої системи за відкритими списками позафракційний Сергій Міщенко.

Утім, у перерві лідер фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв не виключив повторного розгляду сесійною залою провалених законопроектів про вибори. Одним із можливих компромісів стане зниження виборчого бар'єра. Обговорюється навіть цифра у 2 відсотки.

Також на ранковому пленарному засіданні Верховна Рада ратифікувала Угоду про направлення малайзійського персоналу до України для роботи на місці катастрофи літака «Malaysian Airlines» рейсу MH17 й Кредитну угоду про позику на політику розвитку на здійснення економічних реформ між Кабінетом Міністрів України та Японським агентством міжнародного співробітництва.

Окрім того народні депутати вирішили передати 41 транспортний засіб із автопарку апарату Верховної Ради для потреб МВС на Сході України. Реагуючи на репліку народного депутата Віктора Пинзеника, що цього замало, Голова Верховної Ради запропонував внести до Регламентного комітету пропозиції про передачу більшої кількості авто.

– При бажанні можна без зайвого піару й власний транспорт віддати, – зауважив Олександр Турчинов під оплески сесійної зали.  

На ранковому пленарному засіданні Верховна Рада прийняла за основу проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України, яким пропонується звільнити від оподаткування благодійну допомогу, яка надається в період проведення антитерористичної операції та протягом року після її завершення.

Парламентарії також доповнили статтю 12 Закону «Про міліцію» текстом щодо права працівників міліції у районі проведення антитерористичної операції застосовувати без попередження фізичну силу, спеціальні засоби та зброю. Іншим законодавчим актом народні обранці внесли зміни до статті 14 Закону «Про боротьбу з тероризмом», згідно з якими з метою захисту громадян, держави і суспільства від терористичних загроз у районі проведення довготривалої антитерористичної операції, як виняток, може здійснюватися превентивне затримання осіб, причетних до терористичної діяльності, на строк понад ніж 72 години, але не більш ніж на 30 діб. Верховна Рада також ухвалила Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану та в районі проведення антитерористичної операції».

Після невдалого сигнального голосування й аргументів Голови Верховної Ради Олександра Турчинова: «хто не голосує, той демонструє співпрацю з російським агресором» – сесійна зала в першому читанні прийняла урядовий закон про санкції. Документ передбачає 29 видів спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів щодо іноземних суб'єктів, які вчиняють злочини проти країни та її громадян.  

– Україна не має юридичного механізму захищати сама себе, а ми вимагаємо цього захисту від інших, – зауважив присутній в урядовій ложі парламенту Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

Несподіванкою стало невключення до порядку денного ініціативи Міністерства фінансів – законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо бюджетної децентралізації). «За» проголосували тільки 165 народних депутатів. Зокрема, в повному складі утрималися члени фракції ВО «Свобода».

У законопроекті шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу пропонувалося:

·                        розширити дохідну базу місцевих бюджетів шляхом закріплення (або збільшення відсотка) окремих податкових платежів та зборів за місцевими бюджетами;

·                        запровадити нові види трансфертів з визначенням механізму розподілу та використання у розрізі адміністративно-територіальних одиниць;

·                        надати право самостійного вибору установи (в органах казначейства чи установах банків) з обслуговування коштів бюджету розвитку місцевих бюджетів та власних надходжень бюджетних установ;

·                        врегулювати порядок казначейського обслуговування бюджетних коштів;

·                        посилити відповідальність головних розпорядників бюджетних коштів;

·                        врегулювати бюджетні відносини в особливий період, у тому числі щодо розширення окремих повноважень Кабінету Міністрів України, зокрема щодо скорочення витрат бюджету та спрямування їх на видатки резервного фонду, здійснення державних закупівель тощо.