Через сім років усиновлений американцями хлопець знову побував у рідному Харкові

На 30 усиновлених за рік дітей з чотирьох Будинків дитини в Харківській області за кордон потрапляє максимум четверо. Характерно, що останніми роками цей показник постійно знижується, каже головний спеціаліст Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації Світлана Коваленко. А ще 10–15 років тому він був удвічі вищим. Ось і американці Сьюзен та Стівен Кіблери сім років тому всиновили  трирічного Олексія з Харківського обласного будинку дитини №2. А цими днями хлопця (тепер уже Алекса) батьки привезли на його батьківщину…

«Я бувала в Україні в дев'яностих роках, – розповідає Сьюзен Кіблер. – Я і в Росії працювала з нерухомістю, але тягне мене в Україну, тут люди добрі і щирі».

Головний лікар Харківського обласного будинку дитини №2 Олена Чистиліна добре пам'ятає, як Сьюзен і Стівен приїхали знайомитися з дитиною і як малюк відразу ж, у перший день, назвав їх мамою і татом.

«Наших дітей ми практично не переводимо в інші інтернатні заклади, майже всіх дітей  усиновлюють до чотирьох років життя, – стверджує Світлана Коваленко. У Харківській області немає черги на усиновлення».

Сам Алекс мало що пам'ятає зі свого українського дитинства, але невеликий пінгвін, подарований при прощанні з будинком дитини, – досі його улюблена іграшка. Педагоги й лікарі, які зустріли родину Кіблер, упевнені: дитині добре з новими батьками. Тим паче, що Стівен і Сьюзен стараються, аби хлопець не забував своє коріння, тож він буває в літньому таборі, де відпочивають усиновлені з України діти, разом із батьками стежить за подіями в Україні. До речі, в родині люблять борщ і вареники, а сам Алекс вболіває за харківський «Металіст». 

Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ.