Проблеми та перспективи національного усиновлення

Питання національного та міждержавного усиновлення обговорювалися під час засідання "круглого столу" на тему: "Усиновлення в Україні: погляд зблизька", який провів Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Захід було організовано Комітетом спільно із Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту, Всеукраїнською громадською організацією "Служба захисту дітей".

Голова підкомітету з питань молодіжної політики, сім’ї та дитинства Катерина Лук’янова нагадала всім присутнім, що Указом Президента України 2008 рік оголошено роком підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Основну увагу учасники заходу зосереджували на питаннях, які пов´язані з процесами національного й міждержавного усиновлення, та їхньому досвіді. Зокрема, наголошувалося, що кожна дитина має право знати власних батьків та право на їхнє піклування, якщо це можливо. А родини, які потребують підтримки задля забезпечення піклування про дітей, повинні її отримати. У випадку, вважають представники виконавчої влади, коли біологічна сім´я неспроможна чи не бажає піклуватися про дитину, необхідно ретельно проаналізувати потреби дитини з метою вибору найприйнятнішого конкретно для неї заходу піклування. Відповідно до міжнародних принципів пріоритет встановлюється на користь заходів, що мають сімейний, довгостроковий та національний характер. При цьому, наголошували учасники заходу, слід брати до уваги те, наскільки ці заходи відповідатимуть конкретним потребам дітей.

Директор Департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Людмила Волинець, яка презентувала програму "Усиновлення в Україні: стан, проблеми, перспективи", вважає, що для активізації усиновлення дітей громадянами України необхідно запровадити відповідну матеріальну та соціальну допомогу, податкові пільги сім´ям, які усиновили дитину. Зокрема, передбачити одноразову допомогу, яка виплачувалася б при народженні дитини, незалежно від віку усиновленої дитини. Звільняти усиновителів від сплати всіх податків і державного мита та надавати щомісячну державну допомогу на усиновлену дитину, яка має дорівнювати розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

"Світова практика свідчить, що підтримка усиновлення державою в кінцевому підсумку має два вагомих результати: у дитини є сім’я, а державний бюджет має реальну програму економії", -- наголосила Людмила Волинець.

К. Лук’янова поінформувала присутніх про те, що в парламенті нині на розгляді два законопроекти (реєстр. №1452, 1453), подані Президентом України, якими запроваджується, зокрема, одноразова державна допомога при усиновленні дитини, сума якої має дорівнювати тій, що виплачується при народженні дитини. А також допомога на усиновлену дитину до досягнення нею повноліття тощо.

Учасники "круглого столу" підкреслювали, що в Україні де-факто діють іноземні неприбуткові організації, які здійснюють усиновлення дітей. Однак, відповідно до статті 216 Сімейного кодексу та 169 Кримінального кодексу, не передбачено діяльність іноземних організацій з усиновлення на території країни та заборонено посередницьку діяльність при усиновленні. Водночас стаття 244 Цивільного кодексу дає право одній стороні представляти інтерес другої перед третіми особами, не обмежуючи сферу діяльності. Отже, відсутність у законодавстві визначення поняття "посередницька діяльність" унеможливлює кваліфікувати дії тих чи інших осіб як посередницькі.

Однак посередництво при усиновленні в Україні існує, підкреслювали промовці, хоча й не врегульоване державою. Де-факто такі послуги надаються і не можуть не надаватися, бо всі іноземці, які усиновлюють дітей з України, є громадянами країн -- сторін Гаазької конвенції. А це зобов’язує їх дотримуватися норм цієї конвенції.

Члени  комітету  поінформували  учасників  заходу, що народним  депутатом

О. Бондаренко подано до парламенту законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міждержавного усиновлення", яким, зокрема, пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України стосовно вчинення представником правочинів щодо усиновлення дитини іноземцями. А також доповнити Сімейний кодекс положеннями щодо діяльності в Україні іноземних некомерційних недержавних організацій з усиновлення.