Вт, 10 червня 2014

Мир на Сході, антикорупційний пакт і європейський вибір

Це найголовніші теми виступу новообраного глави держави Петра Порошенка на урочистому пленарному засіданні Верховної Ради 7 червня. Ось ключові тези промови Президента:

– повернення України до свого природного, європейського, стану було омріяне багатьма  поколіннями. Диктатура, що панувала останніми роками в Україні, прагнула позбавити нас цієї перспективи – народ повстав. Досі багато хто думав, начебто незалежність дісталася нам без жодних зусиль.  Це – неправда! За нашу незалежність, самостійність боролися цілі покоління українських патріотів. За неї полягли герої Небесної сотні. За неї гинуть українські воїни та мирні громадян;

– у глави держави – широкий вибір різноманітних інструментів для забезпечення територіальної цілісності України й мирного життя громадян. Повноважень і рішучості не забракне. Я не хочу війни. Я не прагну помсти. Хоча перед очима – великі жертви, принесені українським народом. Я прагну миру і доб’юся єдності України. Тому розпочинаю свою роботу з пропозиції мирного плану.  Наполегливо закликаю всіх, хто незаконно взяв до рук зброю, скласти її. У відповідь гарантую, по-перше,  звільнення від кримінальної відповідальності тих, на чиїх руках не має крові українських воїнів та мирних людей, і тих, хто не причетний до фінансування тероризму. По-друге, – контрольований коридор для російських найманців, які захочуть повернутися додому.  По-третє, – мирний діалог;

– всенародные выборы Президента поставили жирный крест на мифе о якобы нелегитимной киевской власти. Этот миф посеян и взращен российской пропагандой и кланом Януковича, который предал Донбасс и ограбил его еще в большей степени, чем всю страну. Донецкой областью он безраздельно правил 17 лет. А тепер финансирует террористов. Именно он несет полную ответственность за политическую и социально-экономическую ситуацию, в которой оказался регион. И за безработицу, и за бедность, и за беженцев. И за убитых граждан, и за слезы матерей;

– с чем я как Президент приеду к вам [жителям Луганської та Донецької областей. – Ред.] в самое ближайшее время? С миром. С проектом децентрализации власти. С гарантией свободного использования в вашем регионе  русского языка. С твердым намерением не делить украинцев на правильных и неправильных. С уважительным отношением  к специфике регионов. С проработанным еще до выборов совместным проектом с нашими партнерами из Евросоюза по созданию рабочих мест на Востоке Украины. С перспективой инвестиций, с проектом программы по экономической реконструкции Донбасса. Сегодня нам нужен легитимный партнер по диалогу.  Говорить с бандитами мы не будем. А действующие местные депутаты уже никого не представляют. И мы готовы огласить досрочные местные выборы на Донбассе;

– щоб мир став довготривалим, нам слід призвичаїтися до життя в умовах постійної бойової готовності. Ми повинні тримати порох сухим. Армія та її переозброєння зусиллями вітчизняного військово-промислового комплексу – це наш найголовніший пріоритет. Більше того, завантаження державними замовленнями підприємств ВПК дасть поштовх реіндустріалізації економіки. Я використаю свій дипломатичний досвід, щоб забезпечити підписання міжнародного договору, який прийшов би на заміну Будапештському меморандуму. Такий договір має надати прямі й надійні гарантії миру та безпеки – аж до військової підтримки в разі загрози територіальній цілісності. Будь-який агресор на кордоні України має згадати євангельську мудрість: хто з мечем прийде, той від меча і загине!;

– Росія окупувала Крим, який був, є і буде українським. Вчора під час зустрічі в Нормандії я саме так і сказав Президенту Путіну: Крим є українським. І крапка. Ні з ким не може бути компромісу в питаннях Криму, європейського вибору й державного устрою;

– хотів би наголосити на відданості ідеї парламентсько-президентської республіки. Ніякої узурпації влади! Саме європейський досвід підказує нам, що значну частину повноважень уже зараз треба делегувати з центру місцевим органам влади. Реформа щодо децентралізації розпочнеться вже цього року змінами до Конституції. Нові повноваження отримають  новообрані місцеві Ради, але Україна була, є й буде унітарною державою. Марення про  федерацію не має ґрунту в Україні;

– важливою частиною суспільного запиту на повне перезавантаження влади є  дострокові вибори парламенту. Будемо відвертими: чинний склад цього шановного зібрання не відповідає настроям суспільства.  Бо воно суттєво змінилося у 2012 році. А жити по-новому означає не нехтувати волею народу;

– забезпечення людей роботою та гідною оплатою – це перша гарантія внутрішнього миру та національної безпеки. Хоча управління економічними процесами належить до компетенції  вільного ринку або уряду, Президент, як гарант Конституції, зобов’язаний забезпечити умови для інноваційної економіки та соціальної справедливості.  Справедливий розподіл національного багатства – це нагальна вимога часу. Але перш ніж національне багатство ділити, його треба примножити;

– На відміну від нас країни європейської спільноти побудували економіку вільної конкуренції, нових ідей, ділової ініціативи, наполегливої праці, постійного самовдосконалення. Так буде і в Україні, але для цього треба знищити корупцію. Нам потрібен загальнонаціональний антикорупційний пакт між владою та народом. Суть його проста: чиновники не беруть, а люди – не дають.  Ми не зможемо змінити країну, якщо не змінимо себе, своє ставлення до власного життя й до життя цілої держави. В тому, що Україна прийшла до кризи державності, є частка відповідальності кожного з нас. Хтось вважав нормою не сплачувати податки. Хтось розкошував за державний рахунок. Хтось голосував і мітингував за гроші. Хтось отримував незаслужені пільги і нагороди. А всі разом руйнували фундамент суспільної довіри, засади права й суспільної організації;

– що нам треба конкретно зробити, щоб жити вільно, жити безбідно, жити в мирі й безпеці? Це все написано в Угоді про політичну асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Ми разом докладали зусиль до цього документа. Тепер мрію втілити його в життя, а для цього нам треба якнайшвидше підписати економічну частину угоди. Моя ручка – вже в руках, і як тільки ЄС ухвалить відповідне рішення, підпис українського Президента миттєво з’явиться під цим доленосним документом. Ми не маємо права зволікати з підписанням економічної частини угоди. Те саме стосується й якнайшвидшого запровадження безвізового режиму для України з ЄС. Ми завершили перший етап і дуже швидко зможемо завершити другий, щоб уже з січня 2015 року українці мали можливість подорожувати без віз. Угоду ж про асоціацію ми розглядаємо лише як перший крок до повноправного членства України в ЄС;

– маємо постійно тримати в пам’яті суворі уроки національно-визвольних змагань сімнадцятих-двадцятих років минулого століття. Тоді наші політики не змогли об’єднатися, спільно протистояти агресії. Володимир Винниченко боровся проти Михайла Грушевського, Симон Петлюра – проти Павла Скоропадського, а Нестор Махно – проти всіх. Постійні чвари та конфлікти між видатними українцями призвели до втрати нашої державності. Висновки належить робити не лише з архівів столітньої давнини, а й з недавніх подій. Ми не сміємо повторити старі помилки й маємо забезпечити злагоджену роботу Президента, Верховної Ради та Кабміну. Настав час будувати нову велику країну.  

В урочистому засіданні Верховної Ради взяли участь: народні депутати України, Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк та члени уряду, президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма й Віктор Ющенко, колишні голови Верховної Ради та Кабінету Міністрів, Голова та члени Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України та голови вищих спеціалізованих судів України, в. о. Генерального прокурора, Голова Нацбанку, голова та члени Центральної виборчої комісії, президент НАН України, секретар РНБО, голови обласних рад та адміністрацій, а також представники духовенства.

Також на церемонію складання присяги прибули іноземні гості: Федеральний президент Австрійської Республіки Гайнц Фішер, Президент Республіки Албанія Буяр Фаїк Нішані, Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, Президент Республіки Грузія Георгій Маргвелашвілі, Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайтє, Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський, Федеральний президент Швейцарської Конфедерації, чинний Голова ОБСЄ Дідьє Буркхальтер, Президент Федеративної Республіки Німеччина Йоахим Гаук, Президент Республіки Македонія Георге Іванов, Президент Республіки Молдова Ніколае Тімофті, Президент Румунії Траян Бесеску, Президент Республіки Словенія Борут Пахор, Президент Словацької Республіки Іван Гашпарович, Віце-президент США Джозеф Байден, Прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер, Прем'єр-міністр Казахстану Карім Масімов, Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, Президент Ради Європи Герман Ван Ромпей, Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Дзанньєр, Прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, екс-Президент Республіки Польща Александр Кваснєвський, екс-Президент ЄП Пет Кокс, Голова парламенту Азербайджану Октай Асадов, представники іноземних делегацій, дипломатичного корпусу, духовенства та громадськості. 

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата