Завтра відзначається Всесвітній день діабету. Цій події було присвячено сьогоднішню прес-конференцію в Києві “Цукровий діабет – життя повноцінне чи виживання”, на якій столичні журналісти зустрілися з керівництвом всеукраїнської громадської організації “Український діабетичний союз”.
Проведення Днів діабету має свою історію. Започатковано їх було 16 років тому ВООЗ і Міжнародною діабетичною федерацією. 14 листопада – дата не випадкова. Це – день народження Фредеріка Бантінга, котрий разом із Джоном Маклеодом, Чарльзом Бестом і Джеймсом Колліпом винайшов препарат інсуліну й уперше успішно застосував його для лікування цукрового діабету (ЦД). Нині через свою поширеність і тяжкі наслідки ця хвороба є однією з першочергових медико-соціальних проблем на нашій планеті. Її актуальність, зокрема, засвідчує те, що за згаданим захворюванням Генеральною асамблеєю ООН прийнято спеціальну резолюцію. До речі, це – перша неінфекційна хвороба, “удостоєна” такої честі. Раніше спеціальні резолюції згаданої міжнародної організації ухвалювалися з приводу малярії, СНІДу та туберкульозу.
Сьогодні в світі налічується 177 мільйонів людей з діабетом, а за прогнозами ВООЗ ця цифра до 2025 року має подвоїтися. В Україні, за офіційними даними, хворих на ЦД зареєстровано один мільйон, але, твердять фахівці, реально їх понад 2 млн. Ця недуга стоїть на третьому місці безпосередніх причин смерті після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Цукровий діабет через постійно підвищену глікемію призводить до важких ускладнень – сліпоти, гангрени нижніх кінцівок, інфарктів та інсультів, а відповідно, й до втрати працездатності, інвалідності й передчасної смерті. Свій внесок у поширення ЦД роблять старіння населення та спадковість, а нездорове харчування, низька фізична активність і ожиріння сприяють загостренню ситуації.
– В Україні, – підкреслила президент ВГО “Український діабетичний союз” Павлина КАЛІНІЧЕНКО, – головною проблемою цукрового діабету є його пізня діагностика. Тобто в багатьох випадках, на жаль, це захворювання діагностується на тому етапі, коли вже сформувалися складні незворотні ускладнення. Уже восьмий рік поспіль у нашій державі реалізується комплексна програма “Цукровий діабет”, основне завдання якої -- забезпечення всіх хворих препаратами інсуліну. У її рамках було налагоджено вітчизняне виробництво інсуліну. Проте ЦД – захворювання, успішність лікування якого на 85--90% залежить від самого хворого. Ця недуга невиліковна, тому пацієнт довіку має виконувати щодень увесь необхідний перелік заходів: збалансовувати своє харчування, суворо дотримуючись дієти, робити комплекс призначених йому фізичних вправ, чітко приймати медикаментозні засоби, знати, як поводитися в різних життєвих ситуаціях. Одне слово, хворий повинен з ранку до вечора тримати свій стан під контролем.
Наразі цього дуже часто не спостерігаємо. Цілком імовірно, така пасивність не в останню чергу зумовлена недостатньою поінформованістю про страшні наслідки, які здатна спричинити згадана патологія. То чи не час нашій державі істотно збільшити витрати на інформаційно-просвітницьку роботу, раннє діагностування ЦД, створення шкіл навчання самоконтролю? Адже для цього грошей потрібно значно менше, ніж на безпосереднє лікування ускладнень цукрового діабету.
Автор: Наталка СЕМИВОЛОС