Зміни до Конституції: не так швидко

Сьогодні, 29 квітня, у Верховній Раді відбулося відкрите парламентське засідання у формі громадських слухань з питань обговорення внесення змін до Конституції України. Вже після перших виступів стало зрозуміло: уряд не може розраховувати на підтримку ініційованих ним змін навіть політичними силами, які входять до коаліції. А створена в парламенті ТСК має всі шанси не вкластися у встановлений термін – до 15 травня подати на розгляд сесійної зали хоча б якийсь проект змін. Важливо інше: замість використати нинішнє обговорення для діалогу, спробувати узгодити позиції й заспокоїти суспільство сторони свідомо зайняли радикальні позиції.

– Україна переживає драматичні, трагічні дні своєї історії. Триває неприхована цинічна агресія Росії, мета якої – знищити Україну, дестабілізувати ситуацію, не дати нам просуватися європейським шляхом. Але, незважаючи на це, одне з основних питань у суспільстві – це продовження змін до Конституції, які мають забезпечити фундамент демократичних перетворень, – підкреслив Голова Верховної Ради, в.о. Президента України Олександр Турчинов у вступному слові.

Головуючий акцентував на потребі вийти на зрозумілу суспільству концепцію конституційних змін, яка буде покладена в основу відповідного рішення парламенту. На думку Олександра Турчинова, без розширення прав місцевого самоврядування неможливо побудувати сильні регіони і сильну країну.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк закликав політичні сили не просто обговорити, а до 25 травня узгодити напрацьовані конституційні зміни, які потім слід направити до Венеціанської комісії.

– Основна мета внесення змін до Конституції – не боротьба за владу, а розподіл влади. Країна повстала тому, що влада була сконцентрована в руках однієї людини. Наша ціль – подолати й знищити політичну корупцію, яка виникає за монополії на владу й ресурси, знайти баланс між повноваженнями президента, уряду й парламенту, – підкреслив Арсеній Яценюк.

У частині надмірних повноважень центральної влади, які повинні бути скасовані, він виокремив ліквідацію обласних і районних держадміністрацій.

– Місцеві громади обиратимуть керівника виконавчого комітету області й кожного району. Представництва державної влади в районах повинні залишитися лише в областях, контролювати дотримання законодавства на території кожної громади та адміністративно-територіальної одиниці, але не мати жодного фінансового й економічного впливу на регіони.

Серед інших пропонованих змін – ліквідація загального нагляду органами прокуратури; скасування імперативного мандата, який звужує повноваження народних депутатів; збільшення повноважень Верховного Суду як вищої судової інстанції; підзвітність судової гілки влади виключно Вищій раді юстиції; обмеження повноважень президента, зокрема в частині призначення голів державних адміністрацій, міністрів оборони й закордонних справ.

– Одна справа – передати на місця повноваження, інша – забезпечити економічні й фінансові ресурси для їх виконання. Тому ми повинні вносити на розгляд парламенту нову редакцію Бюджетного кодексу та Податкового кодексу. З 2016 року в Україні буде запроваджена спрощена система оподаткування. Кількість податків скоротиться до 8, що дозволить подолати корупцію, а підприємцям – працювати в прозорих умовах, – уточнив Арсеній Яценюк.

Голова Тимчасової спеціальної комісії з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України Руслан Князевич вважає, що зміни до Конституції мають стосуватися трьох блоків: удосконалення політичної системи, місцевого самоврядування й судової системи. За його словами, станом на п'ятницю, 25 квітня, до ТСК надійшло більш як 900 пропозицій до Конституції й члени комісії лише зараз починають їх аналізувати.

– Найближчим часом ми напрацюємо основу законопроекту на основі положень, які не викликатимуть заперечень у політичних сил. Питання, щодо яких члени ТСК не дійдуть згоди, будуть винесені за дужки й розглядатимуться в сесійній залі. Наша мета – знайти той крихкий компроміс, який може об'єднати всі політичні сили в парламенті, – наостанок сказав Руслан Князевич.

– Наше завдання більш складне: об'єднати не лише політичні сили, а й усе суспільство, – уточнив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов.

Заступник Голови ТСК, Голова Комітету з питань правової політики Валерій Писаренко розпочав свій виступ із побажання найшвидшого одужання міському голові Харкова Геннадію Кернесу, на якого вчора було скоєно замах.

Після цього він озвучив вимоги Партії регіонів вирішити в Конституції питання російської мови як другої державної, запровадження прямих виборів керівника регіону шляхом голосування, передачі повноваження регіонам, створення перфектур замість обласних держадміністрацій, врегулювання процедури імпічменту президента тощо.

Зауважмо, що на останньому засіданні ТСК 15 квітня Валерій Писаренко казав, що фракція Партії регіонів налаштована працювати найбільш конструктивно.

– Якби було по-іншому, ми вносили би пропозиції щодо, наприклад, статусу російської мови, – зазначив тоді парламентарій.

Очевидно, нині ситуація змінилася.

Представник фракції УДАР у ТСК народний депутат Валерій Карпунцов наголосив на потребі перерозподілити владу, щоб уникнути її зосередження в одному центрі впливу. Розповів і про необхідність деполітизували процедуру призначення як загальнодержавних, так і місцевих виборів, а також розширити зміст та обсяг повноважень Верховної Ради для завершення переходу до парламентсько-президентської моделі.

На думку лідера фракції КПУ Петра Симоненка, нині в Конституції треба врегулювати питання, що викликають найбільше протистояння, розколюють суспільство. Він виступив за перехід країни до федеративного устрою,  ліквідацію інституту президента, облдержадміністрацій, визначення російської мови як другої державної, обрання суддів голосами громади на 5 років.

– Коли ведеться війна проти власного народу, коли деякі кандидати в президенти зазнають тиску, слід відкласти проведення виборів глави держави, – переконаний Петро Симоненко.

  Голова фракції ВО «Свобода» Олег Тягнибок вважає, що зі змінами до Конституції не треба «дуже поспішати», а варто спочатку провести їх загальнонаціональне обговорення.

– Невже ви думаєте, що прийняття нової Конституції зупинить терористів?! Народ потребує від парламенту іншого – відповіді на запитання про те, коли буде завершена антитерористична операція, що тільки спровокувала нову хвилю тероризму, – підкреслив Олег Тягнибок.

На його думку, слід негайно скликати засідання парламенту й обговорити це питання.

Представник депутатської групи "Суверенна європейська Україна" Олександр Доній вважає, що пропозиція Арсенія Яценюка ліквідувати державні адміністрації призведе до ліквідації держави.

– В умовах агресії Росії здати обласні державні адміністрації означає здати півкраїни. У вас що, немає сміливості сказати прем'єру, що це ахінея? – звернувся він до ложі уряду та сесійної зали.

Голова Луганської обласної ради Валерій Голенко закликав провести максимальну децентралізацію влади в питаннях бюджетних і фінансових ресурсів, що дозволить заспокоїти "сотні тисяч протестувальників" на Сході. Він погодився з ідеєю ліквідувати держадміністрації, а також запропонував зберегти райони в їхніх нинішніх межах. Окрім того, виступив за надання російській мові статусу державної.

Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія звернув увагу, що нині в сесійній залі немає жодного підготовленого проекту, який може розглядати Тимчасова спеціальна комісія. На думку парламентарія, Кабінет Міністрів не може ініціювати таку законодавчу ініціативу.

– Дуже прикро, що в сесійній залі намагаються "намалювати" Конституцію під нового президента. Країна повинна пройти шлях децентралізації, а люди отримати додаткові важелі впливу на місцеву владу. Тому не треба рвати горлянки за кандидатів у президенти України, а думати, якою буде народна Конституція, – емоційно відреагував прем'єр Арсеній Яценюк на деякі попередні виступи.

– Проти ліквідації держадміністрацій виступають ті, хто ніколи не працював у місцевому самоврядуванні. Нинішня шестирівнева система повністю некерована,  – вважає голова Запорізької облдержадміністрації Валерій Баранов.

Секретар Конституційної Асамблеї Марина Ставнійчук запропонувала консолідувати суспільство, провівши вибори президента в один тур, після чого серйозно підійти до конституційних змін. Вона також звернула увагу прихильників федералізації на практику такої системи в Росії.

– Там є величезні федеральні повноваження, є величезні спільні повноваження й малесенькі власні повноваження районів, – підкреслила вона.

Позафракційний Олег Ляшко підкреслив: Конституція не ухвалюється під дулами автоматів, отже, нині головне завдання – захист територіальної цілісності країни. На його думку, розмови про федералізацію потрібні керівникам східних регіонів як шантаж Києва, щоб мати можливість "і далі красти на своїх територіях".

– Одні бачать децентралізацію як розширення повноважень місцевих громад із передачею коштів на базовий рівень – села, селища, міста, а інші – як дезінтеграцію країни. Сподіваюся, налаштованих конструктивно значно більше, – зауважив Голова Комітету з питань культури і духовності В'ячеслав Кириленко.

– Якщо ми вносимо зміни до Конституції, то наше завдання – повернути до неї віру суспільства. Тому змін, які зараз пропонуються, недостатньо. Ми маємо подумати про те, що громадянське суспільство, кожен громадянин від цих змін не отримає тих важелів впливу на процеси, які відбуваються в країні, – наголосила кандидат на посаду президента Юлія Тимошенко.

Вона закликала народних депутатів, даючи більші можливості місцевому самоврядуванню, зберегти цілісність, єдність, керованість країни, яка рухається по спільній, створеній елітами та народом стратегії.

– Це тільки початок розмови, яку слід продовжувати. Можливо, обговорювати окремо кожне з фундаментальних питань, зокрема перерозподіл влади між центром і регіонами, – зауважив представник фракції УДАР Віктор Пинзеник.

– 80 відсотків людей, які виступали, підтримують наші пропозиції щодо реформи місцевого самоврядування, – зауважив Віце-прем'єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що нині профільне відомство готує пакет із 15 законопроектів, пов'язаних із реформою територіальних громад, місцевою демократією. Також анонсував, що в 2015 році частина податків уже залишатиметься в місцевих бюджетах.

На завершення Голова Верховної Ради Олександр Турчинов повідомив, що всі пропозиції будуть опрацьовані Тимчасовою спеціальною комісію, після чого можна буде вийти на проект конституційних змін. Він звернувся також до представників місцевого самоврядування з проханням провести обговорення цих проблем у себе на місцях.

Олександр Турчинов запропонував провести наступне засідання Верховної Ради 6 травня, де, зокрема, народні депутати заслухають актуальну інформацію силовиків про події на Сході України.

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.