Відновлення судноплавства на Прип'яті розкриє транзитний потенціал України - глава АМПУ

Відновлення судноплавства на Прип'яті дозволить розкрити транзитний потенціал України за рахунок розвитку річкового транспортного коридору від Балтійського до Чорного моря.

Таку думку висловив керівник Адміністрації морських портів Райвіс Вецкаганс у інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

"З ініціативи Міністерства транспорту і комунікацій Республіки Білорусь, а також за підтримки Європейського банку реконструкції і розвитку компанія Royal Haskoning DHV у травні поточного року завершила обстеження на території Білорусі судноплавних гідротехнічних споруд водного шляху Е-40, що зв'язує Балтійське і Чорне моря через Віслу, Західний Буг, Прип'ять і Дніпро", - сказав він.

І додав, що найближчим часом робоча група за участю фахівців АМПУ, філії "Днопоглиблювальний флот" АМПУ і Держгідрографії проведе аналогічну роботу на українській ділянці річок Прип'ять і Дніпро.

Керівник АМПУ уточнив, що днопоглиблювальні роботи на Прип'яті передбачають розробку ґрунту на декількох перекатах, що утворилися в результаті наносів донних ґрунтів із Білорусі.

Він додав, що перекати або наноси не містять радіоактивних речовин, але все одно роботи будуть супроводжуватися постійним моніторингом.

Також глава АМПУ підкреслив, що технічне завдання на закупівлю послуг із ремчерпанію на Прип'яті має свої особливості.

"Це стосується дотримання всіх вимог і процедур, встановлених Адміністрацією зони відчуження. Таким чином, до початку робіт будуть проведені попередні дослідження рівня радіологічного забруднення. Потім, після отримання погодження від Адміністрації зони відчуження, роботи будуть вестися під їх постійним моніторингом", - зазначив Вецкаганс.

Як повідомлялося, Білорусь протягом кількох років розглядає можливість створення нового транспортного коридору для перевезень вантажів із республіки водним шляхом річкою Дніпро у порти Чорного, Середземного і Каспійського морів.

Будівництво порту та ідея відновлення повноцінного судноплавства Дніпром підтримана президентами Білорусі і України у квітні 2017 року. Ці плани були підтверджені і на I Форумі Білорусі та України в Гомелі.

Українська сторона підтверджує технічну можливість проходження суден класу "ріка-море" від Київської ГЕС до села Нижні Жари (Гомельська обл. ). При цьому необхідно провести роботи з днопоглиблення протяжністю 103 км.

Білоруська сторона підготувала три будівельні проекти в Брагинському районі. Зокрема, передбачено будівництво у Нижніх Жарах глибоководного порту площею 41 га, річкового порту з інженерної та транспортної інфраструктури площею 68,1 га, мультимодального хаба і пристані для яхт-клубу з базою відпочинку площею 249,65 га.

Нагадаємо:

У грудні 2018 року Україна і Білорусь підписали меморандум про судноплавство на Дніпрі.

Зазначалося, що для реалізації проекту може долучитись турецький інвестор - компанія Derin Shipping & Trading Co.

www.epravda.com.ua