ТСК не квапиться зі змінами до Конституції

Учорашнє засідання Тимчасової спеціальної комісії з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України продемонструвало, що народні депутати мають усі шанси не вкластися у встановлений Верховною Радою термін – до 15 травня подати на розгляд сесійної зали готовий проект змін.

На початку засідання голова ТСК – народний депутат Руслан Князевич повідомив, що наразі комісія отримала конкретні пропозиції від Конституційної асамблеї, Асоціації міст України, Української асоціації районних та обласних рад, організації USAID, а також від групи експертів під керівництвом Ігоря Коліушко.

За попереднім планом після формування порівняльної таблиці члени ТСК мали би з 28 квітня почати працювати над законопроектом. Утім, як з’ясувалося під час обговорення, свої пропозиції не подали ні уряд, ні фракція Партії регіонів, хоча комісія визначила 15 квітня як останній термін.

– Не зрозуміло, чи Кабінет Міністрів очікує від народних депутатів підготовки змін до Конституції, чи тільки прийняття відповідної концепції, – зауважив член ТСК Олег Зарубінський. Він навів слова міністра юстиції Павла Петренка на розширеному засіданні ТСК, що уряд розглядав лише варіант концепції змін до Основного Закону, а не самі зміни.

Голова ТСК Руслан Князевич також висловив жаль, що урядова презентація віце-прем’єра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана в понеділок, 14 квітня, не була оформлена у вигляді проекту закону, з яким можна було б працювати.

Заступник Голови ТСК, Голова Комітету з питань правової політики Валерій Писаренко озвучив вимогу фракції Партії регіонів аби під напрацьованими комісією змінами до Конституції стояло 300 голосів народних депутатів, "щоб ми розуміли перспективи цього документа". Також він запропонував аби кандидати в президенти публічно озвучили свою позиції стосовно проекту змін до Основного Закону.

– Фракція Партії регіонів налаштована в ТСК найбільш конструктивно. Якби було по-іншому, ми би вносили пропозиції щодо, наприклад, статусу російської мови, – зазначив парламентарій.

Представник фракції УДАР Валерій Карпунцов також звернув увагу, що ТСК уже тривалий час ніяк не може дійти до розгляду тексту змін до Конституції, а збирається "просто поговорити".

– На базі чиїх пропозицій ми готуємо концепцію змін? Чому уряд публічно не заявив про своє бачення? – запитав Валерій Карпунцов у присутніх і застеріг, що фракція УДАР може вийти з переговорів.

Секретар Конституційної асамблеї Марина Ставнійчук запропонувала народним депутатом взяти за основу проект концепції, напрацьований цим органом. За її словами, проект включає такі блоки пропозицій: щодо парламентсько-президентської форми правління, незалежної судової системи, зокрема, реформи Конституційного Суду, а також децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування.

Члени ТСК навіть не обговорили цю пропозицію Марини Ставнійчук, а за браком часу до початку вечірнього пленарного засідання надали слово представникам Венеціанської комісії. Кожен із європейських експертів підтвердив, що хочуть не ускладнити процес змін Конституції, а надати допомогу народним депутатам. Як тільки народні обранці матимуть готовий для аналізу текст, вони готові знову приїхати до Києва, наприклад, 12 травня. Парламентарії та європейські фахівці пожартували, що "кінцевий дедлайн" може знову бути перенесений.

Про дату наступного засідання голова ТСК Руслан Князевич пообіцяв повідомити пізніше.

Оглядач "Віча" мав можливість неофіційно ознайомитися з проектом концепції внесення змін до Конституції, підготовленим Русланом Князевичем.

У преамбулі документа йдеться про необхідність врахувати такі критичні зауваження Венеціанської комісії, висловлені в її висновку від 10-11 червня 2005 року стосовно змін до Основного Закону, прийнятих 8 грудня 2004 року. Зокрема, європейські експерти рекомендували:

– передбачити механізм конституційного регулювання та посилення вільного представницького мандата народного депутата України, в тому числі через виключення наявних у чинній редакції Конституції елементів імперативного (партійного) мандата;

– вилучити нехарактерне для континентальної системи права та європейських демократій надмірне регулювання діяльності парламентської більшості, закріпивши концептуальні гарантії діяльності парламентської коаліції та опозиції з деталізованим регулюванням їх функціонування на рівні закону;

– забезпечити внутрішню єдність позицій та політичних засад діяльності усіх членів Кабінету Міністрів України через відмову від використання різних конституційних процедур призначення та надання права різним суб’єктам вносити подання щодо кандидатур окремих міністрів;

– позбавити прокуратуру України недемократичного та невиправдано дискреційного повноваження здійснювати нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами.