Депутати узаконили парламентську опозицію

Сьогодні, 10 квітня, Верховна Рада прийняла за основу проект закону про парламентську опозицію. Таку законодавчу ініціативу запропонували члени фракції Партії регіонів Вадим Новинський, Євгеній Гєллєр та Валерій Писаренко. Народні обранці зауважують, що після відновлення дії окремих положень Конституції в редакції 2004 року необхідно «законодавчо забезпечити політичну рівність діяльності парламентської більшості та меншості».

Автори пропонують формалізувати опозиційний статус народних обранців, передбачивши в законопроекті, що до парламентської опозиції належать депутатські фракції, добровільні об’єднання депутатських фракцій, а також окремі народні депутати.

Згідно з проектом закону, «реєстровій» опозиції пропонується віддати посади голів комітетів Верховної Ради України з питань:

а) свободи слова та інформації;

б) законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності;

в) прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин;

г) бюджету;

д) Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України;

е) правової політики;

є) підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики;

ж) соціальної політики та праці;

з) паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;

и) аграрної політики та земельних відносин;

і) охорони здоров'я;

ї) науки та освіти.

Також опозиції гарантується право на заміщення посади Першого заступника Голови Верховної Ради, а також можливість формувати опозиційний уряд.

Статтею 15 законопроекту передбачено надати представнику опозиції обов'язкове право на виступ із будь-якого питання порядку денного пленарного засідання.

Окрім того, пропонується, щоб один день чергової сесії відводився для розгляду питань, визначених парламентською опозицією, які вносяться до порядку денного роботи Верховної Ради України без обговорення і голосування.

Згідно з текстом законопроекту, не допускається опозиційна діяльність, яка має на меті ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, а також на створення воєнізованих формувань.

Під час обговорення голова фракції ВО «Свобода» Олег Тягнибок наголосив, що опозиція має також відповідати за стан справ у країні. А представник депутатської групи «Суверенна європейська Україна» Олег Зарубінський застеріг, аби цей законодавчий акт не став «прикриттям певних кулуарних домовленостей».

Зранку під час виступу за парламентської трибуни заступник голови фракції Партії регіонів Володимир Бандуров оцінив нинішню ситуацію в країні як вибухонебезпечну.

– Сьогодні заблоковані будівлі обладміністрації в Донецькій області та СБУ в Луганській області. Наше з вами завдання як відповідальних політиків – не допустити кровопролиття. Єдино можливим мирним виходом із ситуації є прийняття закону про амністію – дзеркального тому, що був прийнятий раніше, – зазначив народний депутат. Поки до порядку денного не буде внесено цей законопроект, фракція Партії регіонів не братиме участі у голосуванні.

Також сьогодні на пленарному засіданні народні депутати ухвалили Закон «Про здійснення державних закупівель». Документом, зокрема, передбачено скоротити перелік випадків, на які не поширюється дія закону для запобігання безконтрольного використання державних коштів. А процедура закупівлі в одного учасника адаптована до європейської практики.

Окрім того, Верховна Рада прийняла за основу законопроект про внесення змін до Закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості).

Зокрема, обраним міським головою вважатиметься кандидат, котрий набрав більш як половину голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Якщо в першому турі жоден кандидат не набрав абсолютної більшості голосів, проводиться другий тур виборів. Обраним за результатами повторного голосування вважається кандидат, котрий одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.