Гоголя не лише читають, на «ньому» й… ходять

Сьогодні – день народження Миколи Гоголя. А напередодні до корпункту «Віча» зателефонував наш читач Микола Антоненко з Полтави, який повідав цікаву історію. 

– Наприкінці 1970-х  я служив у Сєвєродвінську, і там не раз доводилося бачити ще дореволюційний пасажирський пароплав «Гоголь». На жаль, поплавати на ньому так і не вдалося, однак щоразу він нагадував нам, землякам-полтавцям,  про рідний край… Цікаво, яка доля цього корабля? 

…Виявляється, «Гоголь» і нині «живіший за всіх живих». Хоч пароплавові й виповнилося  понад 100 років! І хоч судно потрапило до  неофіційного рейтингу «самых ветхих судов России», спеціалісти таким його не вважають. Адже   нині пароплав належить Сєвєродвінському судоремонтному заводу «Звёздочка», який утримує його в належному технічному стані. Тим паче що в 1998 році рішенням глави адміністрації Архангельської області судно оголошено «Пам’яткою історії обласного значення». Звісно, нині воно не працює на регулярних пасажирських маршрутах, але активно використовується як екскурсійний пароплав.

Цікава й сама історія «Гоголя».

Цей унікальний двопалубний пароплав-колісник побудовано в 1911 році за останнім словом техніки того часу для Північного пароплавного товариства на Сормовському заводі в Нижньому Новгороді. Пару тут виробляли два парові котли, що працювали на дровах. Машина могла розвивати потужність до 500 к. с. На пароплаві були своя електростанція, паровий штурвал і машинний телеграф. Він міг брати на борт майже 700 пасажирів.

 У 1911 році «Гоголь» почав свою першу навігацію на лінії Вологда –Архангельськ. Після 1 липня, у міру спадання  води, працював на лінії Устюг –Котлас – Архангельськ, а потім Котлас – Архангельськ.

Пароплав мав шалену популярність у тих краях. Адже тут були не лише комфортні умови та хороша бібліотека, а й… хороший буфет, у меню якого зазначалися понад 150 страв! Для виклику офіціанта й покоївки в каюту пасажири могли скористатися дзвінком. До їхніх послуг були ванна, туалет… Звісно, цим могли скористатися лише заможні пасажири І і ІІ класів. Лише вони допускалися й на верхню палубу пароплава. 

Бідніші їхали в  ІІІ класі. А були ще й так звані палубні пасажири. Вони «кантувалися» на березових дровах на нижній палубі. Для цих пасажирів на судні стояли два великі мідні баки з окропом, а матроси мали  контролювати, аби ті завжди були повні й начищені до яскраво-червоного блиску. На кормі селяни возили свиней, птицю й навіть корів та коней… Березових дров, які використовувалися як паливо, треба було дуже багато, тому впродовж маршруту їх періодично поповнювали на пристанях.  Відстань від Вологди до Архангельська «Гоголь» долав за 82 години, а вгору від Архангельська до Вологди – за 115. Ходив пароплав, здебільшого, до 1 жовтня.

Йому благополучно вдалося «пережити» Першу світову, революцію й громадянську війну, а перше серйозне НП сталося в мирний час – пожежа у 1929 році. Здійснюючи звичайний рейс з пасажирами і вантажем, «Гоголь» вийшов із Котласа в Архангельськ. Приблизно за 2 години члени екіпажу помітили, що з трюму просочується чорний дим. За запахом стало зрозуміло, що горить гума. Загоряння спричинив недопалок, кинутий кимось під час завантаження в Котласі. Капітан наказав увімкнути систему пожежогасіння в трюмі. Але оскільки для гуми пара виявилася неефективним засобом, то повернули до берега, пасажирів евакуювали на шлюпках, а пожежу загасили насосами.

Під час війни екіпаж судна оголосив себе фронтовим, і «Гоголь» ніс трудову вахту, перевозячи здебільшого різні вантажі, а також  поранених моряків, які потрапляли до Архангельська.  

Після війни пароплав продовжував трудитися на лінії Котлас – Архангельськ. До речі, ще у 1990-ті «Гоголь» був не єдиниv на Півночі пароплавом, якому вдалося «пережити» Радянський Союз. Плавали тут і його «літературні колеги» – «Пушкін» і «Лермонтов». Щоправда, останні два за містичним збігом обставин, як і їхні «прототипи», загинули: «Лермонтов» буквально… переломився під час шторму й затонув, а «Пушкіна», за тогочасною «модою», продали місцевим бізнесменам, які зробили з нього плавучий елітний ресторан. Однак, як то кажуть, музика не довго грала: на судні сталася пожежа – й поминай як звали… 

Ну, а «Гоголь», знай собі, ходить. Тож за умови, що хтось надумає знімати римейк «Жорстокого роману», то першим на роль «Ластівки» претендує саме він…

Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ.