Пт, 13 липня 2007

Профспілки також за соціальний захист. Але реальний

Це вже стало своєрідною народною прикметою -- коли можновладці, політики починають багато говорити про соціальний захист населення, ба, навіть підвищувати (хай і на копійки) оті самі соціальні виплати, значить, чергові вибори не за горами. Скільки ми з вами наслухалися таких обіцянок? Не злічити. Скільки з них та як утілено в життя? Отож бо й воно…
Навряд чи знайдеться в нашій державі громадянин, котрий був би проти того, щоб рівень його зарплати перевищував прожитковий мінімум. Утім, можемо про це наразі лише мріяти. Бо нинішній уряд тільки збирається до кінця року довести рівень мінімальної зарплати до 90--92 % від прожиткого мінімуму. І вважає це своєю серйозною соціальною ініціативою. Нагадаю, ідеться про суму, яка не перевищує 532 гривні. Бодай один-однісінький із можновладців намагався прожити (вижити) на такі гроші впродовж місяця?
Президент пропонує при народженні дитини робити виплату в розмірі 15 тис. грн. Нашому урядові також не чужі питання зростання населення країни. Принаймні його “піклування” має форму вельми привабливої пропозиції -- при народженні в сім’ї третьої дитини давати безвідсотковий кредит для купівлі житла, а при народженні четвертої -- забезпечити житлом безплатно. Причому з розрахунку 17 кв. м на особу! Круто, чи не так?
Вітаючи будь-які соціальні ініціативи з боку уряду, Президента, політичних сил, лідери вітчизняних профспілок, котрі вчора в приміщенні УНІАНу провели “круглий стіл” з приводу передвиборних обіцянок різних політичних сил, уряду та глави держави, підкреслили нагальну необхідність розібратися, чи це -- чистісінької води піар, чи, можливо, шантаж виборця (мовляв, якщо ви за нас проголосуєте, то ми обіцяємо свої обіцянки виконати). Голова Національного форуму профспілок України Мирослав ЯКІБЧУК твердо переконаний: “Задовольнити реальні потреби громадян у соціальному захисті можна лише за умови постійного діалогу з профспілковими організаціями, за умови безпосереднього залучення їх до процесу формування державного бюджету в частині забезпечення соціальних вимог населення”.
Організатори зустрічі з журналістами розповіли останнім про п’ять соціальних ініціатив профспілок, які того ж таки дня було передано Президентові, уряду й парламенту. Що ж пропонують профспілкові лідери? По-перше, негайно ухвалити Трудовий кодекс, закони “Про соціальний діалог” і “Про єдиний соціальний внесок”, у яких мають бути чітко закріплені передусім права й соціальні гарантії людини найманої праці. По-друге, змінити форму управління фондами соціального страхування, тобто позбавити їх від ручного керування, запровадивши єдиний електронний реєстр платників. По-третє, прискорити процес запровадження єдиної тарифної сітки, зробити її наскрізною для всіх категорій працюючих. По-четверте, внести зміни до закону про оплату праці, які передбачають встановлення зарплати на рівні, не нижчому, ніж 25 % (до слова, у Західній Європі цей показник дорівнює 40--45 %, а іноді й 70 %) від собівартості виробленої продукції або наданої послуги. По-п’яте, передбачити в законодавстві гарантії пенсійного забезпечення для суб’єктів підприємницької діяльності та “заробітчан”.

Профспілкові лідери вважають, що їхні соціальні ініціативи, на відміну від популістських передвиборних обіцянок політиків, що лунають останнім часом, мають реальні механізми свого здійснення. Повіримо?

Автор: Наталка СЕМИВОЛОС

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата