Трансізомери, дурсбан та сорбінова кислота – побачення щодня

В Укрметртестстандарті проведено випробування продукції українського та зарубіжного виробництва.

     Ті, чиє дитинство припало на радянські часи, пам'ятають, яскраво-червоні карамельні півники виробництва заїжджого циганського табору. Їх хотіли усі діти. А мами тих часів на благання малечі відповідали: "Невідомо, чим вони його зафарбували!", і не купували жадану пташку на паличці. Нині нас не лякають зафарбовані продукти – ми до них звикли. Набагато страшніше те, що побачити оком неможливо, не допоможе тут і грамотність споживача: з’ясовується, прочитати етикетку продукту недостатньо, щоб знати складники, використані під час його виробництва.  Бо заявлена виробником сировина, з якої буцімто  вироблено той чи інший продукт, при перевірці виявляється цілковито або частково відсутньою. І навпаки – те, чого не має бути в харчових продуктах згідно з медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів (МБТ 5061-89), якраз і знаходять.

Скажімо, купуючи морозиво "100% пломбір", на етикетці якого вказано, що зроблений він із вершків та  молока знежиреного, напевне не очікуєте, що насправді морозиво вироблене на 100 відсотків із рослинного жиру, а саме – кокосового. Виробляє таке морозиво ВАТ "Житомирський маслозавод". "Звичайно, це не смертельно і практично не шкодить здоров'ю,  – запевнив начальник науково-дослідного центру випробувань продукції  Укрметртестстандарту Володимир Семенович. –  Але це шахрайство, і винні мають відповідати по закону  про захист прав споживачів". Він передбачає накладення штрафів, але, за словами  Семеновича, штрафи "смішні", саме тому виробники йдуть на обман споживачів. Наприклад, тонна какао-масла, яке входить до складу шоколадних цукерок, коштує 1400 доларів, а тонна кокосової олії – 600 доларів, тож  економія очевидна. "Якби виробники заплатили п'ятикратну вартість партії фальсифікату, тоді задумалися б, чи варто обманювати", – вважають у центрі стандартизації.

Відповідно до чинного законодавства  у кисломолочних продуктах не повинні міститися консерванти і штучні барвники. Вибіркова перевірка молочних йогуртів українського виробництва, а саме: "Ведмедик полуничний",  ТОВ "Молочний Дім", м. Павлоград; "Щодня", ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" ДП "Молочний завод", м. Житомир; "Літній день" ВАТ "Кременчуцький міськмолокозавод", м.Кременчук, показала, що усі вони містять консерванти й барвники. На жодній упаковці це не було зазначено. Управління захисту прав споживачів, Міністерство охорони здоров'я  мають  повноваження заборонити продаж таких продуктів.  Але в Укрметртестстандарті скептично ставляться до цього – набрати собі якнайбільше повноважень не означає справлятися з ними.

Представник управління захисту прав споживачів Інеса Саболдашева розповіла про розміри штрафів: якщо якість товару не відповідає вимогам нормативних документів, штраф  накладається у розмірі 50 відсотків вартості партії, одержаної до реалізації, крім того, накладається адміністративний штраф на керівника торгового підприємства, що реалізовувало його. А якщо товар не відповідає нормативним документам за показниками безпеки – штраф становить 300 відсотків вартості партії, отриманої до реалізації. Скажімо, якщо магазин продав ящик неякісних йогуртів за ціною 50 гривень, то штраф становитиме 25 гривень, а якщо йогурти ці були небезпечними для здоров'я – 150 гривень. Цифри не вражають. Крім того, державне управління захисту прав споживачів займається захистом цих прав у торгівлі і карає реалізаторів, а не виробників неякісної продукції. У системі держспоживстандарту існує схема, за якою інформація про виробника неякісних товарів надходить до регіонального  центру стандартизації, який контролює безпосередньо виробництво і тільки після позапланової перевірки виробника-фальсифікатора буде покарано – тобто нескоро. Набагато дієвішим способом є позов до суду. Але для цього необхідно  зробити лабораторну перевірку продукту, що викликав недовіру, і мати бажання вести судову тяганину з доволі серйозним суперником. А моральне чи фізичне відшкодування у разі виграної судової справи навряд чи покриє фінансові втрати на процес.

Картина вимальовується доволі невтішна. Навіть якщо споживач прочитав малозрозумілі терміни на етикетках харчових продуктів, це не вбереже його від уживання небезпечних для здоров'я речовин. Фосфорорганічний пестицид дурсбан знайдено у свіжому винограді з Туреччини та Італії,   метил N-метилантранілат,  що спричиняє фотосенсибілізуючу та алергічну дію, – у грецьких мандаринах, генетично модифіковані організми  (ГМО) – у дитячому(!) харчуванні, транс-ізомери олеїнової кислоти, що викликають порушення життєдіяльності багатьох клітин і збільшують ризик виникнення серцево-судинних та онкологічних захворювань,  – у шоколадних цукерках "Гостинець від ведмедика"  – от де справді "гостинець"... На жаль, подібні дослідження не правило, а виняток і, скоріше, демонстрація можливостей Укрметртестстандарту та турбота про збереження права проводити стандартизацію товарів, яку нині пробують відмінити. А турбуватися про своє здоров'я кожен має сам, як може.