Концептуальні зміни у вітчизняній науці

26 грудня керівництво Національної академії наук України представило широкому загалу Концепцію розвитку Національної академії наук України на 2014–2023 роки. «Вдосконалення і розвиток, але без руйнування здобутків, перевірених часом» – під таким девізом слід проводити зміни, – зазначив віце-президент Академії Антон Наумовець. У документі визначені основні стратегічні напрями розвитку головної наукової установи України, серед яких: підвищення ефективності досліджень, оптимізація мережі наукових установ, поглиблення взаємодії з освітньою галуззю тощо. Концепція, як зазвичай – документ загальний, на перспективу, без конкретики. Для визначення часових рамок її втілення, відповідальних осіб, необхідних ресурсів незабаром планують розробити план її реалізації.

            Формування бюджету для втілення запланованого – «болюче» питання для керівництва Академії. Так, згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава забезпечує фінансування науки в розмірі не менш як 1,7 % від ВВП України. На практиці отримує менш як 0,9 %, що в розрахунку на одного дослідника в 6 разів менше, ніж у США, у 5 разів – ніж у Японії, в 1,3 раза – ніж у Росії. Проте, на думку головного ученого секретаря НАН України Володимира Мачуліна,  наука потребує не стільки державної підтримки, як інвестицій з боку «просунутого» бізнесу. Академія регулярно організовує виставки, фестивалі, де представляють свої винаходи та розробки всі вітчизняні наукові установи. Віце-президент Академії Валерій Геєць вказав також на несприятливий інвестиційний клімат у державі, що «стримує» іноземних підприємців. На його думку, слід удосконалити законодавство у сфері захисту права власності, регуляторної політики, забезпечити рівноправність зовнішніх і внутрішніх інвесторів.