Щоб купити авто, він скуповував… кроликів!

У Остапа Вишні є гумористичне оповідання «Якби мої бабуся встали…». Фабула, власне, така: що найбільше  здивувало б бабусю письменника, якби вона раптом потрапила у майбутнє. Тоді це була сучасність самого Остапа Вишні, де на той час уже ніхто не лякався паровозів і стали звичними багато речей, про існування яких та бабуся й не підозрювала. Перечитуючи недавно цей твір, я згадав чомусь і  про колишнього сусіда.

… Ще за радянського часу, коли жили ми в райцентрі – Нових Санжарах, був у нас сусід – Григорій Іванович. Усе життя він  трудився, «як раб на галерах». Крім основної роботи, не розгинався й удома, тримаючи велике господарство: свиней, курей, качок... Розводив ондатр і песців. Григорія Івановича вважали «підпільним мільйонером». Однак, на відміну від Олександра Івановича Корейка (відомого персонажа із «Золотого теляти»), наш герой усе наживав важкою працею і кажуть, що інколи навіть позичав готівку... рідному колгоспу, де працював забійником на фермі. Хай там як, але одна проблема постійно непокоїла сусіда: він не міг купити нове авто і тому їздив на бувалій у бувальцях «копійці». А мріяв про «Волгу»! Звісно, можна було б і придбати таку машину, але зі значною переплатою, а сусід був людиною економною, бо гроші діставалися йому працею і потом.

Зрештою, Григорій Іванович зважився на відчайдушний крок. Він вичитав у газеті, що за підсумками року тому, хто здасть найбільше кролячого м’яса в області, буде надано право купити нового легковика ПОЗАЧЕРГОВО. І Григорій Іванович їздив районом, скуповував по селах кроликів і здавав їх у заготконтору... Зрештою, він став таки «Найкращим кролівником області»! Щоправда, «Волги» йому не виділили, а дали змогу придбати без черги «Ладу». Мрія майже збулася!

...Якби Григорій Іванович, царство йому небесне, піднявся тепер, то подумав би, що Хрущов не збрехав: ми й справді уже живемо при комунізмі! Автосалони нині є ледь не на кожному кроці, і для того, щоб придбати авто, не треба скуповувати кроликів!