ОБСЄ та утилізація українського ракетного палива

«Проект з утилізації токсичного ракетного палива «меланж» можна назвати найвдалішим кроком у рамках співробітництва України й ОБСЄ, адже він об’єднав значну кількість партнерів, включаючи Росію та США», – заявила виконувач обов’язків начальника відділу з питань роззброєння та нерозповсюдження Департаменту міжнародної безпеки та роззброєння Міністерства закордонних справ України Катерина Біла у ході прес-конференції з питань співробітництва України та ОБСЄ щодо ліквідації рідкого ракетного палива типу «меланж», яка відбулася в рамках 20-ї Міністерської зустрічі Організації з безпеки і співробітництва в Європі 5 грудня 2013 року в Києві.

За її словами, розпочавшись 2009 року, ця акція має бути завершена вже наступного, 2014 року. «Особливо хотілося б відзначити активне просування та постійні зміни, що відбувалися під час реалізації даного проекту. Кожного разу, коли проводиться запланована перевірка його втілення, українська сторона має змогу звернутися безпосередньо до виконавців необхідних робіт, котрі можуть прозвітувати про хід його імплементації. Важливо, що повсякчас надаються різні цифри, тому можна прогнозувати, що даний проект буде завершено вже 2014 року. Це надзвичайно символічно, адже саме наступного року відзначатиметься 20-ліття офіційної відмови України від ядерної зброї (підписання Будапештського меморандуму від 5 грудня 1994 року – Ред.)», – підкреслила вона.

«Цей проект став своєрідним викликом для ОБСЄ, адже до 2003–2004 років ми майже не займалися подібною діяльністю. Відтак, кожна його складова була для нас своєрідним відкриттям», – зауважив представник Секретаріату ОБСЄ Антон Мартинюк.

 Однак він наголосив, що сьогодні вже пройдено значний шлях, тому можна констатувати, що цей проект став одним із найуспішніших заходів, реалізованих ОБСЄ протягом усієї її історії. Крім того, він має статус найбільшого небюджетного проекту організації, хоча на його реалізацію загалом має бути виділено близько 20 мільйонів євро. Протягом чотирьох років ліквідовано бази зберігання палива, що знаходилися на території Західної, Східної та Центральної України, а сьогодні робота продовжується на Півдні. У сумарному виразі, із загальної кількості в 16 тисяч тонн уже утилізовано 14 тисяч тонн палива, а ще 800 тонн «меланжу» відвантажено для вивезення на територію Російської Федерації на початку цього місяця. Отже, до кінця поточного тижня із території України буде вивезено 14 тисяч 800 тонн палива.

«Для ОБСЄ, як організації, котра під час реалізації своїх завдань об’єднує зусилля усіх держав-членів, визначальною в цьому сенсі стала підтримка країн-донорів (Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія, Польща, Албанія, Чехія, Німеччина, Угорщина, США). Адже держави, які відгукнулися на прохання України про допомогу, надали левову частку коштів для утілення даного проекту. Крім того, вагому роль відіграло налагоджене співробітництво між Міністерством оборони України, Секретаріатом ОБСЄ, Міністерством закордонних справ України, керівництвом української залізниці (котре також доклало чималих зусиль для організації процесу вивезення палива) та представників Російської Федерації (як безпосередніх компаній-виконавців проекту, так і державних відомств, які забезпечували вирішення складних юридичних питань щодо перетину цим вантажем державного кордону РФ)», – розповів Антон Мартинюк.

За його словами, партнером України в Російській Федерації виступає консорціум підприємств – науково-виробнича фірма «Технадзор», Федеральне казенне підприємство «Завод імені Я. М. Свердлова» в Нижньогородській області та завод «Урал» в Алтайському краї. Тому після перетину російського кордону потяг із «меланжем» прямуватиме до одного з цих підприємств. Оскільки РФ свого часу також зіткнулася із проблемою переробки ядерного палива, було розроблено спеціальну програму перетворення «меланжу» на продукцію невійськового призначення – речовини, що використовуються під час виробництва товарів народного споживання (промислова вибухівка, що застосовується в гірськово-рудній промисловості; нітробензол, котрий використовується для виробництва хімічних продуктів; монтажна піна; поліуретан тощо).

А представник Міністерства оборони України Сергій Коротаєв зазначив, що завдяки зусиллям ОБСЄ незначна частина меланжу залишилася лише на складах Київської (м. Біла Церква) та Одеської (смт Любашівка) областей. Тому приблизно в першому кварталі 2014 року вже може бути заявлено про остаточне вивезення «меланжу» із території України.

«Меланж» є компонентом токсичного палива, котрий застосовувався для виробництва ракет стратегічного призначення. Оскільки Україна обрала шлях без’ядерного розвитку, протягом останніх років успішно реалізовувався проект щодо утилізації цього палива», – пояснив Сергій Коротаєв.

Він зауважив, що Україна також зробила вагомий внесок у процес імплементації цього проекту, адже завантаження та перевезення «меланжу» територією нашої країни забезпечувалося завдяки залученню коштів державного бюджету. Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання щодо рекультивації земель, забруднених через розміщення ракетного палива. Так, обсяг відповідної статті державного бюджету на наступний рік становитиме близько 4,5 мільйонів гривень. Цьогоріч на утилізацію «меланжу» було виділено 1 мільйон 140 тисяч гривень, проте, враховуючи окремі технічні причини, наразі використано лише 400 тисяч гривень. Однак, подальша робота триває.

«Серед країн-донорів на особливу увагу заслуговують Швеція та США, адже невідомо, чи взагалі вдалося б розпочати цей проект без підтримки Стокгольма, а Сполучені Штати допомогли вивезти «меланж» із баз, котрі перебували поблизу місць проведення Чемпіонату Європи з футболу «Євро – 2012». Тому і сьогодні проект фінансується завдяки фондам, виділеним офіційним Вашингтоном», – підкреслив представник Міноборони.

«Для зменшення навантаження на державний бюджет, МЗС України також вживає заходів для залучення країн-донорів до процесу рекультивації земель. Наразі такі дії ще не можуть уважатися конкретним проектом, проте ми вважаємо, що питання екології мають хвилювати не лише нашу державу, а й інші країни континенту. Однак, основним фактором у даному разі є наявність принципової позиції окремого партнера щодо надання відповідних коштів», – додала Катерина Біла.

Юлія Цирфа.

Фото Миколи Білокопитова.