Питання безпекових просторів: ОБСЄ та позиції великих держав

«Сьогодні настав момент, коли Україна може виправдати сподівання свого народу чи розчарувати його, застосовуючи насилля і тиск. Тому США – на боці громадян Української держави, котрі прагнуть наблизитися до Європи. І це питання належить до сфери діяльності ОБСЄ. Свободи людини мають поважатися, адже народ України має право на вибір свого майбутнього. Вони – також цінності ОБСЄ. Влада США надаватиме населенню України підтримку, бо дотримання прав громадян є запорукою успіху будь-якої держави», – зазначила глава делегації США – помічник Державного секретаря США зі справ Європи та Євразії Вікторія Нуланд, виступаючи перед учасниками першого пленарного засідання 20-ї Міністерської зустрічі Організації з безпеки і співробітництва в Європі 5 грудня 2013 року в Києві.

За її словами, сьогодні можна виділити три тривожні тенденції світового розвитку:

1)     продовжує скорочуватися простір, виділений для вільного висловлення думок в інтернет-мережі. Це супроводжується постійним залякуванням журналістів (особливо в Казахстані, Туркменистані, Узбекистані);

2)     набирають обертів хвилі нетерпимості щодо ЛГБТ-співтовариства, релігійних та етнічних угруповань;

3)     відбуваються утиски свободи висловлення думок, мирних зібрань тощо. Так, у Росії і Білорусі ця тенденція спостерігається вже протягом трьох років, унаслідок чого громадяни цих держав надто ризикують, висуваючи свої кандидатури на виборах.

«Ми можемо продовжувати просувати ці напрями, проте потрібно робити набагато більше на шляху до відзначення 40-річчя ОБСЄ. Так, мають бути вирішені питання у Грузії, Молдові, Нагірно-Карабаській республіці», – підсумувала пані Нуланд.

Виступаючи перед учасниками пленарного засідання, міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров звернув увагу учасників на той факт, що вже вдруге протягом останнього часу головування в ОБСЄ переходило до країни – учасниці СНД.

«У 2010 році на саміті ОБСЄ в Астані за ініціативи Казахстану було прийнято рішення про необхідність усунення «водорозділів» у сфері безпеки. Проте нічого не змінилося: створюються кордони між інтеграційними проектами; існують візові режими; НАТО відмовляється від кооперації», – констатував Сергій Лавров.

Відповідно, підтримуваний Україною процес «Гельсінкі+40», за його словами, має забезпечити реалізацію принципу неподільності безпеки та вироблення нової версії режиму нерозповсюдження зброї масового знищення.

«Виклики, що надходять із регіонів, суміжних з ОБСЄ, також хвилюють Російську Федерацію. Тому, приміром, винесена на розгляд засідання декларація щодо Афганістану має сприяти відновленню проектів із підготовки кадрів правоохоронних органів, боротьби з наркотрафіком тощо», – зауважив міністр.

На його думку, це має інтенсифікувати співробітництво Росії та США. Адже сьогодні конфлікти, хоча й не перебувають в інтенсивних фазах, мають затяжний характер, тому потребують розв’язання: це стосується ситуації в Ірландії, Косові, Придністров’ї, Нагірному Карабаху.

«Ще раз хотів би привернути увагу до ініціативи, котру Росія висунула 2009 року, наголошуючи на необхідності вироблення базових принципів урегулювання криз, що повинні спиратися на положення офіційних документів ООН та ОБСЄ. Крім того, утвердженню безпекової системи могло б посприяти встановлення єдиного економічного простору від Атлантики до Тихого океану, про що не раз заявляли Президент РФ Володимир Путін та Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу», – підкреслив Сергій Лавров.

Він також нагадав, що 10 грудня 2013 року відзначатиметься 65-річчя від дати схвалення Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини. Тому важливо, щоб держави гарантували забезпечення прав своїх громадян, не применшуючи при цьому права представників інших держав. Адже, приміром, вимоги ЄС щодо отримання віз громадянами третіх сторін є відверто дискримінаційними, оскільки базуються на релігійному факторі, територіальній належності осіб тощо.

«Незрозуміло також, чому радіочастоти досі розподіляються міжурядововою організацією, а інтернет-домени надаються однією американською корпорацією. Відтак Інтернет не можна вважати ЗМІ, а громадяни мають право на захист персональних даних у мережі. У цьому контексті має гарантуватися безпека журналістів під час виконання ними своїх обов’язків. Особливо за кордоном», – підкреслив пан Лавров.

Юлія Цирфа.

Фото Миколи Білокопитова.