Колізії в законодавстві про доступ до публічної інформації

28 листопада ц. р. Українська асоціація районних та обласних рад провела «круглий стіл» на тему «Щодо тлумачення окремих положень Закону України «Про доступ до публічної інформації». На деякі неузгодженості в законодавстві вказали, зокрема, голови районних рад – Новоселицької Чернівецької області та Томаківської, що на Дніпропетровщині. За їхнім твердженням, між Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Бюджетним кодексом України існують суперечності. Так, ч. 3 ст. 15 закону містить норму:  «Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття». Згідно з нормами Бюджетного кодексу України обласні, міські (обласного значення), районні бюджети затверджуються не пізніш ніж у двотижневий термін після офіційного оприлюднення Закону України «Про Державний бюджет», а сільські, селищні, міські (районного значення) – не пізніш ніж у двотижневий термін після затвердження районного бюджету. Для очільників органів місцевого самоврядування принциповим є питання, якого з двох законодавчо визначених термінів слід дотримуватися в бюджетних питаннях. Кандидат юридичних наук Радим Губань констатував, що в разі колізії двох законодавчих актів слід керуватися спеціальним. Проте який є загальним, а який – спеціальним і хто це має визначати, невідомо,  зазначив експерт. На його думку, логічним вбачається внести зміни до закону: залишити 20-денний термін оприлюднення актів, проте доповнити норму формулюванням: «якщо інше не встановлене іншими законами». Це дасть змогу уникнути колізій. Проте є і альтернативні судження. Експерт, доктор юридичних наук Христина Приходько пропонує розробити окремий підзаконний нормативний акт. Така практика бланкетних норм є досить поширеною в європейському законодавстві.

Учасники «круглого столу» вказали також на неузгодженості між нормами в самому законі. Так,  частина 1 ст. 15 закону визначає перелік інформації, який має обов’язково бути оприлюднений, тоді як частина 3 цієї ж статті констатує термін – 20 робочих днів. Виникає питання: цей термін стосується всіх актів і документів чи лише передбачених у частині 1 ст.15? На думку Ярослава Бережницького, заступника начальника відділу експертизи і аналізу розвитку територіальних та виборчих прав департаменту забезпечення взаємодії з Верховною Радою України та регіонами секретаріату Кабінету Міністрів України, таку неточність нескладно виправити, доповнивши частину 3 словами: «щодо рішень, передбачених частиною 1 цієї статті».

Ухвалений  2011 року закон, до речі,  отримав схвальні відгуки як від експертів, так і від пересічних громадян. За словами Петра Селецького, головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, на адресу парламентського комітету надходить багато листів «з подякою та позитивними відгуками про нормативний акт». Зокрема, від журналістів, котрим його норми значно спростили доступ до різної інформації, на яку раніше доводилося довго чекати. На думку експертів, наявні неузгодженості мають технічний характер. Усунувши їх, можна значно «полегшити життя» органам місцевого самоврядування.

За підсумками «круглого столу» розробили звернення до Верховної Ради України з рекомендаціями усунути суперечності в чинному законодавстві про доступ до публічної інформації. Тож до до 7 грудня ц. р. в асоціації чекають на пропозиції від усіх, кому небайдуже це питання, для включення їх у звернення.