Парламентський вимір співробітництва: українські перспективи та європейська точка зору

«Наразі народ України не полишає надії на краще, європейське майбутнє країни. Але зрозуміло, що Верховна Рада України не виконала необхідних умов, усе ще залишаючись під тиском РФ та політики, що існує в рамках СНД. Нібито останнім часом товарообіг України з РФ знизився на два млрд. дол., унаслідок чого Київ змінив тактику. Проте залишається і багато спекуляцій. Адже Росія керується економічним та енергетичним чинниками тиску», – зауважив член Європейського парламенту, співголова Місії ЄП в Україні Пет Кокс під час пленарного засідання «Український курс», що відбулося в рамках зустрічі голів комітетів закордонних справ парламентів Європейського Союзу та Парламентського форуму за демократію 28 листопада 2013 року у Вільнюсі.

«У пресі останнім часом з’являються оцінки втрат України у разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Проте жодні цифри не є офіційними. Тим паче, що ЄС не отримав офіційних документів із цими даними, тому вони не можуть навіть обговорюватися. Хоча й з’являються, наче гриби після дощу, – додав він.

За його словами, така політика не є виваженою, адже ЄС – надійний стратегічний партнер, який завжди дотримується тих зобов’язань щодо економічної модернізації партнерів, котрі бере на себе. Тому після Вільнюсу розвиток кооперації залежить лише від України.

«По-перше, ми не знаємо, чого прагне РФ. По-друге, мають відбутися вибори до Європарламенту, зміняться склад Європейськоїї комісії, її президент, президент Європейської Ради, що ускладнить підписання. Тим більше, в Україні також планується проведення президентських виборів 2015 року. Відтак, постає питання, наскільки буде можливим підтримувати діалог на такому ж рівні», – зазначив він, зауваживши, що від України вимагається показати відкритість і налаштованість на зближення, що мають підтвердитися надійною стратегією.

«Сьогодні Україна перебуває в центрі уваги світового політикуму. Вона не відмовляється від свого курсу, що доводять погляди населення», – зазначив Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Віталій Калюжний.

За його словами, влада нашої держави усвідомлює іміджеві втрати країни, котрі наразі є відчутними. Проте сторони заздалегідь не обговорювали тих втрат, котрих може зазнати Україна в результаті певних недопрацювань представників переговірних делегацій. Адже прораховувалися лише переваги, а недоліки не було обчислено. Тим більше, РФ розпочала застосовувати засоби тиску проти України, що також є доволі відчутним. Відповідно, українське керівництво має забезпечити стабільний розвиток держави, розробивши потрібні заходи разом із чиновниками ЄС.

За словами народного депутата України, голови фракції партії УДАР Віталія Кличка, для України немає іншої альтернативи, окрім демократичного європейського шляху.

«ЄС презентував найкращий план для проведення реформ, надав усі можливості, проте українська влада не скористалася цими прерогативами. Ми стикаємося зі значною проблемою – проблемою недемократичності української влади. Українські протестні акції доводять, що люди втомилися від корумпованості чиновників, нехтування національних інтересів, тому продовжують боротьбу за європейське майбутнє своєї держави», – відзначив народнй депутат.

«Це означає для нас надзвичайно багато. Маю надію, що Угоду про асоціацію буде підписано. Тим більше, що 29 листопада відбудеться зустріч Федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель та Президента України Віктора Януковича, під час якої буде вирішено ситуацію щодо її підписання», –підсумував народний депутат.

Голова Комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ Елмар Брок наголосив, що населення Польщі перебувало в подібних умовах 15 років тому, проте зараз можна спостерігати значні успіхи держави. І це не просто аргумент на користь асоціації, це «алібі» будь-якої країни – учасниці Східного партнерства.

«Молдова та Грузія, котрі мають на своїх територіях «заморожені конфлікти» і потерпають від постійного тиску з боку РФ, прийняли тверді рішення щодо руху в європейському напрямі. Так само, як і Україна, вони зробили низку значних кроків. Проте вони мають достатньо політичної  волі для продовження обраного шляху. Тому Європарламент активно відстоюватиме торування європейського шляху Україною, для чого застосовуватимуться саме демократичні принципи і стандарти», – наголосив він.

На думку голови Парламентського форуму за демократію Емануеліса Зінгеріса, аналіз 10-річного періоду членства Литви у ЄС та 50-річне співробітництво України з країнами Балтії доводить, що Україна – серце Європи, її невід’ємна частина.

«Спікер литовського парламенту зараз перебуває в Україні, з її поборниками свободи. Тому з України лунає оптимістичний, демократичний клич. Він долітає із вулиць, котрі є насправді європейськими», – підкреслив пан Зінгеріс.

«Україна справді прагне демократичного розвитку. Проте її влада не виправдала надії населення, змінивши ставлення до європейського вибору. Адже жодних неправильних оцінок щодо економічного розвитку України після підписання Угоди про асоціацію не існувало: українська влада просто використовує «стратегію торгу», намагаючись визначити, котра зі сторін – ЄС чи РФ – може принести більше користі та економічних переваг», – заявив народний депутат України Борис Тарасюк.

За словами народного депутата України Петра Порошенка, Вільнюс сьогодні є символом європейської інтеграції для всього українського суспільства, котре з нетерпінням очікує підписання Угоди про асоціацію, завдяки якій мають здійснитися його сподівання на майбутнє в Європі. Тому можна з гордістю говорити про налаштованість громадян, які не прагнуть жити за подвійними стандартами.

З Вільнюса Юлія Цирфа.

Фото Миколи Білокопитова.