Депутати схвалили перший євроінтеграційний закон

Сьогодні, 5 вересня, Верховна Рада прийняла в цілому розроблений Міністерством юстиції проект закону "Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо порядку та умов відбування покарання". За таке рішення проголосували 379 народних депутатів із 416, зареєстрованих у сесійній залі.

Законопроект розроблено з метою впорядкування умов відбування покарання засудженими до обмеження волі та позбавлення волі на певний строк шляхом внесення відповідних змін до Кримінально-виконавчого кодексу України.

Так, документом внесені доповнення до статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу, які закріплюють вичерпний перелік заборон щодо засуджених, що раніше визначалися підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно з ухваленими змінами засудженим забороняється:

· самовільно залишати колонію, порушувати лінію охорони;

· спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

· придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії;

· продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні;

· заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров'ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов'язків;

· завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;

· вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

· чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених;

· грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;

· вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

· самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації колонії у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об’єктах, на яких вони не працюють;

· завішувати чи міняти без дозволу адміністрації колонії спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

· готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації колонії;

· мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, установлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань;

· курити у дисциплінарних ізоляторах, карцерах, приміщаннях камерного типу (одиночних камерах) та виховних колоніях, а також у не відведених для цього місцях;

· надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань;

· наносити собі або іншим особам татуювання;

· тримати тварин;

· виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними;

· самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд колонії, споруджувати на виробничих об’єктах різні об’єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).

Змінами до статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України пропонується упорядкувати короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній. Так, засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоніях середнього рівня безпеки та виховних колоніях, може бути дозволено короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з такими винятковими особистими обставинами: смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого; стихійне лихо, що   спричинило  значну  матеріальну  шкоду засудженому або його сім'ї.

Також статтею 141 Кодексу встановлюється, що будинок дитини при виправній колонії є дитячим закладом. У цих будинках діти перебувають під опікою адміністрації дитячого закладу на повному державному забезпеченні, їм створюються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку.