Журналісти вимикають диктофони після… вітальних слів посадовців

Про таке явище під час проведення  спільних заходів України та ЄС розповів координатор програми преси та інформації Представництва Європейської комісії в Україні Девід Стулік на Семінарі для журналістів із висвітлення політики Східного партнерства.

–Представники мас-медіа, яких зазвичай на таких заходах не бракує, вимикають диктофони, камери та залишають конференц-зал відразу після вступних слів політиків, — пояснює він. Послухати обговорення проблем та перспектив євроінтеграції, думки та пропозиції експертів залишаються одиниці. На думку європосадовця, це невтішна тенденція. Адже журналіст – та особа, яка формує громадську думку, в тому числі і щодо євроінтеграційного курсу держави. Часто висвітлення  відносин з ЄС зводиться  до заяв, офіційних візитів окремих політичних фігур і, відповідно, майже відсутні глибокі журналістські дослідження позитивів і негативів західного вектору вітчизняної зовнішньої політики.

Тому громадська організація «Лабораторія законодавчих ініціатив» спільно з Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства за підтримки Європейської комісії організували семінар для поглиблення знань журналістів щодо Східного Партнерства. Представники преси, телебачення, радіо мали змогу дізнатися про перспективи розвитку торгівлі з ЄС, особливості візової політики, екологічні виклики євроінтеграції тощо. Корисною виявилися і  «технічна» інформація – де шукати новини, заяви, повідомлення посадовців ЄС та України .

Журналіст та експерт з питань євроінтеграції Сергій Сидоренко поділився професійними секретами. Так, він рекомендував намагатися брати коментарі у політиків з Європарламенту, інших інституцій ЄС. Це не так складно як здається на перший погляд—головне знати англійську та написати електронного листа європосадовцю. Скоріш за все, «е-мейл» читатиме помічник, але вірогідність отримати коментар «з перших уст» все ж є. Проте журналіст застерігає—слід бути обережними при виборі політика, який буде висловлюватися щодо двосторонніх відносин України та ЄС: далеко не всі євродепутати є фахівцями у відносинах Східного Партнерства. Тому іноді можна отримати досить контраверсійну думку, яка не співпадає з спільною позицією офіційного Брюселю щодо України.

Також експерти радили журналістам ознайомитись з текстом Угоди про асоціацію, оприлюдненим нещодавно. Це дасть змогу аналітично оцінювати заяви українських і європейських політиків, зменшить можливість маніпулювати думкою журналістів, а відповідно і громадськості. Яскравий факт для підтвердження цієї тези навів Д. Стулік – у Чехії незадовго до її вступу в ЄС у пресі з’явилася інформація – відповідно до вимог ЄС крани в громадських вбиральнях мають бути лише сенсорні. Усі підприємці масово «кинулися» замінювати сантехніку, величезні суми були витрачені – сенсорні технології не з дешевих. І лише через два роки після вступу держави в ЄС знову ж таки у пресі прозвучало запитання: «А власне де прописана така вимога?». Як з’ясувалося – ніде.

Також доповідачі радили тим журналістам, хто готує випуски новин, збирати лише офіційні та об’єктивні дані. Так, на деяких радіохвилях у рубриці новин цитують висловлювання, власне бачення політиків у Інтернет-блогах, соціальних мережах щодо євроінтеграції, які пересічний громадянин сприймає «за чисту монету», хоча не завжди такі думки обґрунтовані, а іноді просто не відповідають дійсності.