25 років по тому: «Металіст» знову з кубком!

23 червня на харківському стадіоні «Металіст» відбулося велике футбольне свято – футбольний матч ветеранів, присвячений 25-річчю з дня перемоги ФК «Металіст» у фіналі Кубка СРСР 1988 року. На поле вийшли багато учасників того пам'ятного матчу на московському стадіоні «Динамо».

Для початку хотілося б нагадати, що Кубок СРСР з футболу розігрувався з 1936 по 1992 рік, здобути почесний кришталевий у сріблі трофей було не менше престижно, ніж виграти чемпіонат Союзу. Цікаво, що історія і самого трофея, і його розіграшу сповнена неймовірних моментів, щасливих випадковостей і драматизму. Найбільше володів Кубком СРСР московський «Спартак» – 10 разів. Дев'ять разів піднімали заповітний трофей над головою футболісти київського «Динамо». «Динамівці», до слова, стали першим українським клубом, вклинившимся в гегемонію російських, особливо московських, команд–власників Кубка. Всього Кубок вигравали п'ять українських команд: второваним киянами шляхом удалося чотири рази пройти донецькому «Шахтарю», по разу – «Карпатам» (Львів), на ту пору команді не з вищої ліги (!), Харківському «Металісту» й дніпропетровському «Дніпру».

Так от. У 1988-му вдруге у своїй історії до фіналу Кубка пробився «Металіст». П'ятьма роками раніше харків'яни вже грали у фіналі, але поступилися в тому українському двобої в Лужниках донецькому «Шахтарю».

І ось друга спроба і суперник – випробуваний кубковий боєць, 6-разовий володар трофея московське «Торпедо». Що й казати, автозаводці вважалися фаворитами, багато хто пророкував їм перемогу. Але харків'яни грамотно побудували гру від оборони, і вже в першому таймі Гурам Аджоєв реалізував 11-метровий удар. У цього пенальті своя передісторія. По-перше, ніхто не очікував, що в Москві суддя матчу призначить таке покарання московській команді. По-друге, на той час штатний пенальтист харків'ян Леонід Буряк до цього якийсь час грав за «Торпедо». Виникла заминка: кому бити? Взявся Аджоєв і не здригнувся.

У другому таймі в одній з контратак височенний Олександр Баранов головою переправив м'яч у ворота після атаки з флангу – 2:0! Це була перемога, яка назавжди залишилася найвищим досягненням харківського футболу за радянський період.

Через чверть століття «Металіст» добився найзначнішого поки що досягнення в українському футболі: здобув срібні медалі після шести років «бронзи» ​​в національній першості. Природно, згадалася та перемога, і спільно з міською владою клуб вирішив провести зустріч ветеранів – учасників того історичного матчу.

У присутності 11 тисяч справжніх поціновувачів футболу, які прийшли насолодитися грою, гравці обох команд продемонстрували футбольну мудрість, високу техніку володіння м'ячем, культуру пасу, – все те, що не втрачається з роками. Нехай не такі швидкісні, як раніше, атаки, не такі могутні удари, але грати на нічию, як часто буває в таких матчах, ніхто не хотів. Гол гості забили в середині першого тайму, відзначився Олег Шарінбеков. Ігор Кутєпов, герой справжнього фіналу, не зміг врятувати команду. Це зробив Сергій Ралюченко. Отримавши від партнерів м'яч, він чітко пробив у кут воріт.

На самому початку другого тайму відзначився незламний Гурам Аджоєв. Партнери вивели його один на один, і нестаріючий ветеран, показав непересічну техніку, обіграв воротаря й під оплески глядачів забив м'яч у порожні ворота. Москвичі, було, стрепенулися, провели кілька атак, що завершилися ударами по воротах. Тут про свою майстерність нагадав, ставши у ворота, Юрій Сивуха. Він підтвердив високий рівень харківської воротарської школи.

На останніх хвилинах матчу гол в один дотик у ворота «Торпедо» після чудового пасу з правого флангу забив Сергій Чуйченко – 3:1! Отже, ветерани «Металіста» знову довели, що по праву є володарями Кубка СРСР з футболу, копію якого під гучні тривалі оплески глядачів вручили капітану команди Ігорю Якубовському! Тепер цей кубок поповнить музей ФК «Металіст».
Нескінченними оплесками зустріли глядачі головного тренера нинішнього «Металіста» Мирона Маркевича, який вручав учасникам матчу нагороди та сувеніри. Від імені депутатського корпусу міськради заступник Харківського міського голови з питань сім'ї, молоді та спорту Олександр Попов привітав футболістів та вручив ініціатору матчу Гураму Аджоєву почесну грамоту Харківської міської ради.

– Мені дуже приємно брати участь у цьому матчі й згадати молодість, згадати нашу перемогу, – сказав у слові розчулений ветеран. – Я ніби на кілька миттєвостей потрапив у той 1988 рік, коли забиваєш гол і коли глядачі від душі починають аплодувати. Ту любов, яку вміє дарувати харківський глядач, я сьогодні відчув знову.

Варто відзначити, що московські гості не приховували захоплення підготовкою та організацією зустрічі. «На жаль, у Москві у нас такого немає. Тому хотілося б, щоб усі президенти футбольних клубів пам'ятали своїх ветеранів і як могли допомагали їм», – зізнався гравець «Торпедо» Анатолій Соловйов.

У висновку хотілося б нагадати, що такий само чвертьвіковий ювілей перемоги у Кубку СРСР-1984 буде через рік у дніпропетровського «Дніпра». Тоді у фінальному матчі українська команда знову перемогла те ж таки «Торпедо» – 1:0. Тож і дніпропетровцям надається чудова можливість відзначити 25-річний ювілей свого славного трофея і показати, як полюбляють футбол в Україні.