Сьогодні Голова Верховної Ради Володимир Рибак провів переговори із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Білорусь в Україні Валентином Величком.
Під час розмови сторони високо оцінили наявний рівень двосторонніх відносин, наголосили на продовженні інтенсивного політичного діалогу між Україною та Білоруссю.
Співрозмовники обговорили питання щодо подальшого розвитку та активізації двосторонньої співпраці в усіх сферах, зокрема, на рівні парламентів двох країн.
Відзначивши позитивну динаміку збільшення товарообігу, сторони акцентували увагу на існуванні значного невикористаного потенціалу в сфері економічної співпраці.
Голова Верховної Ради України також наголосив на важливості завершення договірно-правового оформлення українсько-білоруського державного кордону.
Нагадаємо, що «Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон» був підписаний 12 травня 1997 року і того ж року ратифікований Верховною Радою України, а в 2010-му році – Національними зборами Республіки Білорусь, проте сторони досі не обмінялися ратифікаційними грамотами.
Варто додати, що згідно з веб-сайтом Верховної Ради України цього тижня заплановано зустрічі Володимира Рибака із Надзвичайними і Повноважними Послами Угорської Республіки, Республіки Куба та Держави Кувейт.
Тарас Романюк.
Фото Миколи Білокопитова.
Архів журналу Віче
|
№1 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Зеленський підтвердив, що Україну запросили до Ради миру Трампа
Зеленський назвав свою умову для зустрічі з Трампом у Давосі
Зеленський: стан ППО України залежить від єдності Європи і Америки
Зеленський: Європі слід мати власну армію, але не альтернативу НАТО
ЗМІ: Трамп запросив 49 країн у Раду миру, Україна отримала запрошення, але думає
Axios: зустріч Трампа із Зеленським у Давосі все ж буде, але прориву не очікують
Данія і Гренландія запропонували розгорнути на острові місію НАТО
Помста Трампа за "Нобеля", 39 загиблих в Іспанії, Болгарія без президента: новини дня
"Українцям потрібне тепло": Сибіга закликав небайдужих у всьому світі наслідувати приклад Польщі
Що таке 3D розвал-сходження і чому воно точніше за класичне регулювання