Депутати хочуть провести антикорупційну перевірку вищих чиновників

Відповідну законодавчу ініціативу зареєстрували голова фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк, лідер фракції УДАР Віталій Кличко та голова фракції ВО "Свобода" Олег Тягнибок. У пояснювальній записці парламентарії зазначають, що створення та реалізація комплексних заходів щодо запобігання та протидії корупції є одним із основних пріоритетів державної політики.

Вони також наголошують, що за останні кілька років здійснено ряд інституційних та законодавчих заходів, спрямованих на подолання та протидію корупції в публічній та приватній сферах суспільних відносин.

Зокрема, Верховною Радою України було прийнято Закон України „Про засади запобігання і протидії корупції” від 7 квітня 2011 року № 3206-VI, який визначив основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин. Окрім того, Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1001/2011 з метою вдосконалення правових та організаційних засад запобігання та протидії корупції схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011–2015 роки.

– Втім, незважаючи на це, рівень корупції в Україні за останні два роки лише збільшився, – вважають лідери трьох фракцій.

На їхню думку, така ситуація, насамперед, зумовлена відсутністю політичної волі з боку керівництва держави щодо впровадження та реалізації дієвих заходів запобігання і протидії корупції, а також високим рівнем корупції серед осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

А ось причиною високого рівня корупції серед вищевказаних осіб є неналежний фінансовий контроль з боку держави за достовірністю та повнотою декларування належного їм майна, отриманих доходів, здійснених витрат, а також за відповідністю між фактичним матеріальним станом та офіційними доходам таких осіб.

– Як наслідок такі особи мають змогу приховувати факти отримання неправомірної вигоди, декларуючи лише частину власного майна та витрат, – ідеться в тексті пояснювальної записки.

Відтак проектом закону авторства Арсенія Яценюка, Віталія Кличка та Олега Тягнибока пропонується визначити порядок здійснення Національним антикорупційним бюро обов’язкової спеціальної перевірки відповідності офіційних доходів суб'єктів антикорупційної перевірки їхнім реальним витратам та фактичному матеріальному стану.

У разі прийняття документа парламентом до суб'єктів антикорупційної перевірки належатимуть Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України, міністри, керівники центральних органів виконавчої влади, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, митної служби, державної податкової служби, народні депутати України, депутати місцевих рад, професійні судді, члени Вищої ради юстиції, а також посадові та службові особи інших органів державної влади.

Суб’єкти антикорупційної перевірки будуть зобов’язані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом, а в наступному – щорічно до 1 квітня подати до Національного антикорупційного бюро антикорупційну декларацію встановленої форми, в якій вказати відомості про:

1)      нерухоме майно, транспортні засоби, що були придбані, набуті в інший спосіб у власність або одержані в управління (користування) за останні три роки;

2)      суми коштів на рахунках у банках та інших фінансових установах, що були вкладені за останні три роки;

3)      номінальну вартість цінних паперів, придбаних за останні три роки;

4)      розмір внесків до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації, внесених за останні три роки;

5)      фінансові зобов’язання та інші витрати за останні три роки на суму, що дорівнює або перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, коли були здійснені відповідні витрати;

6)      розмір доходів, одержаних (нарахованих) з усіх джерел в Україні та за межами України за останні три роки.

Перевірка антикорупційної декларації здійснюється протягом трьох місяців з дня її подання. Вона може включати оцінку вартості нерухомого майна, транспортних засобів, інших активів, що перебувають у власності суб’єкта антикорупційної перевірки та членів його сім’ї. При цьому оцінка вартості таких активів здійснюватиметься за допомогою інформації, одержаної з інших, ніж антикорупційна декларація, джерел.

Якщо за результатами розслідування буде встановлено, що причиною невідповідності офіційних доходів суб’єкта антикорупційної перевірки його реальним витратам та фактичному матеріальному стану є вчинення корупційного правопорушення, така особа притягається до адміністративної чи кримінальної відповідальності відповідно до закону та підлягає звільненню з відповідної посади.