Про мудрого Змія замовимо слово…

Відповідно до східного місячного календаря 2013-й – рік чорної водяної змії – розпочинається 10 лютого поточного року, а закінчується 31 січня 2014-го.

Вони – інакші. І, як усіх «білих ворон», їх не розуміють, побоюються або навіть гидують ними, вигадуючи безліч нісенітниць і відвертих дурниць. Насправді ж змії (а йдеться саме про них – талісман нинішнього року) зовсім не заслуговують на таке несправедливе до себе ставлення. І ось чому.

Узагалі змія – надзвичайно багатогранний символ. За китайською міфологією згадана істота не лише добрий охоронець для людей, а також і мудрий порадник. Змія, на переконання жителів Піднебесної, символізує життя та воскресіння. Їй чужі дріб’язковість, лицемірство та легкодухість. Давні індуси вірили, що вчителями людей були саме велетенські плазуни – наги. Ці гігантські антропоморфи владарювали в підземному царстві. Там вони будували собі розкішні палаци, прикрашені золотом і коштовним камінням (тож, як бачимо, з умінням жити і смаком у «хлопців» теж усе гаразд). Наги вміли перевтілюватися і нерідко з’являлися серед людей в людській подобі, усіляко допомагаючи їм. Нині набула популярності квазінаукова теорія про особливу серпентоїдну расу й цивілізацію, котра значно випереджає гомо сапіенсів за рівнем розвитку і хоче чи то завоювати Землю, чи то допомогти людству швидше «подорослішати».

Увесь Індостан шанував великого Змія. Його атрибути та символи можна було побачити в храмах більшості індійських релігійних традицій. Істотною компонентою, зокрема, шиваїзму були специфічні зміїні містерії. Саме вони започаткували практику заклинання гадів. Під містичну мелодію флейти факіра у приміщенні храму, заповненому запаморочливими пахощами, лускаті виконували священні танці, що заворожували всіх присутніх і прочиняли двері в таємниче потойбіччя…

Міфологічним антиподом змії вважається кінь. Змія – зооморфний символ Місяця, кінь – уособлення Сонця. Мотив «Пісні про віщого Олега» визначається архетипом саме цієї символіки. Змієборець на коні – вельми розповсюджена композиція в різних народів. У сюжеті про Георгія Побідоносця плазун символізував поганство. І якщо вершник уособлював касту воїнів – кшатріїв, то  змій – брахманів, жерців. І перемогу над змієм можна сміливо інтерпретувати як торжество військовиків над волхвами. Наші пращури, згідно з переказами, анітрохи не пасували перед різноманітними зміями-гориничами та іже з ними. Й у Києві жило прадавнє підземне чудовисько. А де казкові дракони, там і відьми, чаклунки не переводяться. Не випадково, ой не випадково Ніколай Гумільов присвятив своїй дружині – неперевершеній Анні Ахматовій – чудові поетичні рядки: «Из логова змиева, Из города Киева, Я взял не жену, а колдунью…» Знай наших!

Змія – символ хтонічних сил, тому нерідко її зображення використовували як символ смерті. Змії – вчителі, охоронці скарбів (згадаймо бодай «Мауглі»), безмежно віддані справі й непідкупні. До слова, казки «зміїного» циклу були неймовірно популярні серед гірників Уралу. Слов’янські перекази стверджують: скутий до певного часу чорноморський(!) змій з’явиться, коли настане кінець світу. Початок Армагеддону пов’язаний із велетенським плазуном Йормунгандом (германо-скандинавська міфологія), котрий, вилізши з моря на сушу, затопить її і кожним своїм подихом отруюватиме Небо та Землю.

Принципово інакше позиціонували гадів ацтеки. Вони вірили, що саме перната змієлюдина – Кецалькоатль навчив їх писемності, землеробства й астрономії. Кецалькоатль символізував єдність трьох світів: як змій – підземного, як людина – земного, як птах – небесного. Ацтеки чекали на друге пришестя Кецалькоатля і нині його прийнято вважати американською версією універсальної легенди про Спасителя, адже міфічного плазуна також розіп’яли на хресті й через три дні він воскрес.

Як уже згадувалося, всі давні народи сприймали змія як символ мудрості. Не випадково ці істоти були серед неодмінних атрибутів грецької богині Афіни. Поширене уявлення, що лускаті вміють гіпнотизувати. Коли довго дивитися їм у вічі, вважали елліни, можна впасти у транс. Подейкують, магнетизм мала змія давньоєгипетської богині Ізіди. Жрицями змій були мати Александра Македонського Олімпіада та легендарна Клеопатра. Понад те: за легендою, великого завойовника Олімпіада зачала саме від плазуна, в якого перевтілився бог Амон!

Але, звісно, найбільше трактувань має образ змія-спокусника в легенді про гріхопадіння. Традиційна – ветхозавітна метафора гада як утілення зла, хитрощів і підступності. Та, скажімо, відповідно до гностичної інтерпретації, Змій, котрий вмовив прародителів людства скуштувати яблуко з Дерева пізнання, відкрив перед ними світло знань. Лускатий у гностиків – позитивний персонаж, уособлення, власне, самого гнозису.

Змій – це перманентний рух, що асоціюється з серпантином гірської дороги, спіраллю, невпинним підйомом угору. Нині змія – один із головних символів медицини. Теософський знак Уробороса, плазуна, що кусає власний хвіст, символізує вічність, замкнутість часу. Тож, як бачимо, не такий вже змій страшний, як його дехто малює. Просто він спонукає до пошуку, особистісного зростання і розширення горизонтів. Чого ми від душі й вам бажаємо! J