Повені з катастрофічними наслідками частішають

Про таку тривожну тенденцію йшлося на прес-конференції, що відбулася в межах українсько-американського семінару «Методи  прогнозування оцінки впливу кліматичних змін на  катастрофічні повені». Цей захід у Київському будинку вчених НАН України викликав справжній ажіотаж  серед журналістів – на прес-конференції їх було вдвічі більше, ніж фахівців на засіданнях семінару.
До розв’язання проблем, пов’язаних з водними ресурсами, як зазначили на початку спілкування з журналістами директор Інституту проблем математичних машин і систем, член-кореспондент НАН України Анатолій Морозов і завідувач відділу математичного моделювання навколишнього середовища цього інституту Марк Железняк, учених академії долучили після Чорнобильської катастрофи, щоб з’ясувати, чи можна населенню вживати дніпровську воду. Пізніше було розроблено систему прогнозування зон затоплень у місті Києві в умовах сучасної забудови в разі повторення катастрофічних повеней 1931-го і 1970 років і більш високих водопіль. Як свідчать розрахунки, затоплення загрожує кільком прилеглим до Дніпра житловим масивам.
Тим часом, за словами директора Українського гідрометцентру МНС України Миколи Кульбіди, ймовірність паводків з катастрофічними наслідками зростає. Статистичні дані про їхню чисельність у минулому столітті не відповідають сучасним реаліям, оскільки на планеті відбуваються глобальні кліматичні зміни. Зокрема,  почастішали повені в Карпатах, а в південних регіонах України дедалі відчутнішим стає дефіцит води. З урахуванням цих змін потрібно відкорегувати прогнози щодо різних паводків.
Головний синоптик  країни відзначив високий рівень розробки  вчених, яка враховує рельєф місцевості, глибини, швидкість течії та ін. Таку оцінку поділяє і директор з міжнародних проектів Інституту водних ресурсів Корпусу інженерів армії США, лауреат Нобелівської премії Євген Зенон Стахів, який зазначив, що українська наука передбачення повеней вийшла на той же рівень, що й в Америці. Між іншим, досягненню такого рівня сприяла допомога Фонду цивільних досліджень та розвитку США. За словами директора представництва цієї організації в Україні Наталії Артюховської, за обсягом такої допомоги ми знаходимося на другому місці у світі після Росії.
Гірше, що ми досі не сприйняли американський досвід щодо врахування попереджень учених про потенційну небезпеку повеней і практичного реагування на природні катаклізми. Доктор Стахів підкреслив, що в кожному місті США, де є загроза затоплень, виконано відповідні розрахунки і передбачено план дій на випадок повені, включаючи евакуацію населення. У нас же, не кажучи вже про хаотичну забудову небезпечних зон, що не враховує застереження учених, немає чіткої системи реагування на той чи інший рівень повеневих затоплень. Американський фахівець вважає, що українські законодавці мають розділити сфери відповідальності між місцевими і центральними органами влади й гармонізувати їхню взаємодію в таких ситуаціях.
Фото автора.