Ювенальна юстиція у світлі нового КПК

Напередодні прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу України відбулося 12-те засідання Консультативної ради з питань ювенальної юстиції, під час якого обговорювалися питання, пов’язані з кримінальним провадженням щодо дітей у світлі нового КПК та ситуації із розслідуванням кримінальних справ, де фігурують діти.

Захід організовано Інститутом законодавства Верховної Ради України спільно з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Консультативна рада діє за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у межах спільного проекту з Європейським Союзом з 2006 року та опікується правами дітей у нашій державі, які опинилися у конфлікті із законом.

У ньому взяли участь представники Адміністрації Президента України, апарату Верховної Ради України, органів державної виконавчої та судової влади, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, громадських і міжнародних організацій та наукових установ.

 У доповідях учасників здійснено основний огляд положень Кримінально-процесуального кодексу України, що стосуються дітей; унормування охорони прав дітей у досудовому розслідуванні та судовому провадженні; захист прав дітей – свідків та потерпілих від злочинів.

Керівник програми «Захист дітей» Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Габріель Акімова зауважила, що в нашій державі багато дітей перебувають у складних життєвих умовах і потрапили в конфліктну ситуацію із законом. Вона визначила два основні напрями, за якими має рухатися Україна для захисту прав дітей. Це всебічна допомога родинам - батькам і дітям, а також посилена робота з дітьми, які залишилися без батьківського піклування, з метою забезпечення їх возз’єднання із сім’ями або подальшої інтеграції в суспільство.

Керівник проектів з питань ювенальної юстиції Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Руслана Сірман доповіла про результати й перспективи роботи та про реалізацію проекту Європейського Союзу і ЮНІСЕФ щодо прав українських дітей, які опинилися у конфлікті з законом «Досягнення найбільшої консолідації реформ в системі ювенальної юстиції з метою протидії тортурам та іншим формам жорстокого поводження з дітьми в пострадянських країнах». ЮНІСЕФ зацікавлений у вдосконаленні українського законодавства на основі норм міжнародного права, адже воно має забезпечувати права дітей, враховуючи особливості їх світосприйняття, розвитку та становлення.

Після цього розпочалось обговорення проекту Кримінально-процесуального кодексу України, на момент засідання ще не прийнятого Верховною Радою.

Представник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Борис Малишев у своєму виступі торкнувся тих законодавчих ініціатив до КПК, на яких Президент наполягає як на обов’язкових. Він підкреслив важливість запровадження спеціалізації слідчих та суддів, уповноважених на розслідування та розгляд справ за участю неповнолітніх, зазначив про необхідність підвищення ефективності захисту прав дітей у кримінальному провадженні. А також про необхідність внесення змін до Закону України «Про попереднє ув’язнення», що заборонятимуть утримувати в камерах разом з неповнолітніми дорослих в’язнів. Сьогодні така практика широко застосовується, що допомагає підтримувати порядок та дисципліну серед неповнолітніх ув’язнених, але, на жаль, здебільшого має негативний вплив на їх виховання та подальшу соціалізацію.

Висловила свою думку щодо нового КПК й завідувач сектору кодифікації відділу моніторингу ефективності законодавства України Інституту законодавства Верховної Ради Тетяна Барабаш. Вона відзначила, що основні проблемні питання кримінального провадження за участю неповнолітніх знайшли своє відображення у положеннях КПК. До позитивних нововведень нею віднесено: обов’язок слідчого роз’яснювати неповнолітньому учаснику суть процесуальних дій; обов’язок визначати рівень розвитку та ставлення неповнолітнього до своїх учинків при обранні стосовно нього примусових заходів виховного характеру; можливість допиту учасника за межами залу судового засідання в режимі відеоконференції.

Серед недоліків проекту було вказано на неналежну увагу до процесуальних прав дитини, котра виступає як потерпілий. А також на те, що КПК не виокремлюється порядок виконання судових рішень щодо неповнолітніх та про порядок визначення суддів, які мають право розглядати справи щодо дітей. 

Проблему забезпечення дітей-свідків у КПК порушили у своїй доповіді професор кафедри теорії держави та права Національного університету «Одеська юридична академія» Наталя Крестовська. Доповідач зауважила, що у кодексі не визначено правової регламентації віку дитини, з якого вона може давати показання чи пояснення, а також те, що не повністю роз’яснено ситуацію із забезпеченням дитини законним представником та чи має змінюватися статус особи, якщо у процесі розгляду справи вона досягла повноліття.  

Під час проведення заходу виникали дискусії з питань захисту дітей у досудовому розслідуванні, охорони дітей – учасників процесу та участі спеціальних служб у справах дітей у кримінальному провадженні, умови реалізації соціальних програм реабілітації тощо.

Свої думки й рекомендації з означених питань висвітлювали інші доповідачі та учасники засідання. Зокрема: провідний науковий співробітник сектору дослідження проблем судової діяльності Інституту вивчення проблем злочинності Національної академії правових наук України Лідія Москвич, директор міжнародних програм Харківського громадського центру „Молодь за демократію” Галина Овчарова та юрист Міжнародного жіночого правозахисного центру „Ла Страда Україна” Тамара Бугаєць.

Пропозиції та рекомендації щодо подальшого вдосконалення кримінально-процесуального законодавства та інших законодавчих актів України стосовно забезпечення прав дітей, передбачається узагальнити та передати на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань правового забезпечення правоохоронної діяльності для внесення змін до законодавства.