Хто виграє від втрати запасного «аеродрому»?

Ревізія виборчого закону. Такий висновок напрошується після нещодавнього рішення Конституційного Суду України (про одночасне балотування на мажоритарному окрузі та за партійним списком).

Нагадаємо, що ця норма була закріплена в новому законі про вибори народних депутатів. Проте такий підхід суперечив рішенню КСУ (від 26 лютого 1998 року): він визнав неконституційним положення, згідно з яким кандидати могли одночасно балотуватися в окрузі та за партсписком).

Саме тому 51 парламентарій ще в лютому 2012-го звернувся до КСУ з відповідним поданням. І, зрозуміло, 10 квітня Конституційний Суд України скасував законодавчу новелу про подвійне балотування кандидатів. Це рішення викликало неоднозначну реакцію в різних політичних таборах. Так, лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що «ховатися одночасно в списку і про всяк випадок іти по округу не зовсім правильно юридично і нечесно».

Натомість опозиція вважає, що «регіонали» порушують домовленості з іншими парламентськими фракціями. За словами головного «фронтовика» Арсенія Яценюка, «пакт про проведення чесних виборів розірваний». У свою чергу, перший заступник Голови фракції «БЮТ-Батьківщина» Сергій Соболєв повідомив про необхідність перегляду списку мажоритарників, який мають оприлюднити представники Комітету опору диктатурі.

Згідно з політпрогнозами, можуть виникнути серйозні проблеми для тих політичних сил, котрі перебувають на межі подолання п’ятивідсоткового бар’єра. Відтепер багатьом керманичам доведеться визначитися: боротися за мандати у списку на чолі своєї партії чи балотуватися в окрузі, а список кинути у бій. Ідеться насамперед про лідера «Свободи» Олега Тягнибока, лідера «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка, лідера Української соціал-демократичної партії Наталію Королевську…

Не виключено, що ці та інші партійні лідери зможуть перемогти в округах. Але їхня індивідуалізація в цьому процесі може бути протлумачена по-перше, як невпевненість у своїх однопартійцях і власне слабкість самої політсили. «Для багатьох це буде складна дилема», – каже політолог Володимир Фесенко. На його думку, скасування подвійного балотування призведе до кількох негативних моментів: ускладнення формування єдиного опозиційного списку, зменшення потенціалу опозиції в мажоритарних округах, а також посилення
внутрішньо-партійної боротьби за прохідні місця.

За великим рахунком, оцінювати вердикт КСУ сьогодні ще зарано. Курчат, як відомо, краще лічити восени. «На цю тему можна буде чітко говорити після того, коли пройде виборча кампанія, коли ми побачимо всі плюси і мінуси цього рішення», – вважає «регіонал» Василь Горбаль.

           Проте в цій ситуації можна говорити і про позитиви для громадянського суспільства. По-перше, партійці під час формування виборчого списку будуть змушені чесно, наскільки це можливо, подивитися одне одному в очі, баласт до списків не підпустять. Водночас, звісно, зросте вартість кандидатського місця. Чистилище і градація «цінностей» будуть постійними. Партійці з усією «пролетарською ненавистю» кинуться доводити, чому «однодумець» і «соратник» не вартий місця під сонцем. Очищення і, так би мовити, кристалізація політсили неминучі. Проте власне на етапі формування списків і визначення кандидатів-мажоритарників  зароджуватимуться розкольницькі настрої, бродіння набиратиме сили, бо той, хто здобув мандат від виборця особистість, котра здобула чи підтвердила свій авторитет в окрузі, вивищуватиметься над однопартійцями списковиками і головне, навіть щодо лідера, у вирішальний момент парламентського буття можуть відмовити. Адже виключення його з фракції аж ніяк не послаблюватиме мажоритарника, навпаки – втрачатиме саме фракція. Диктувати намагатимуться «фронтовики»-мажоритарники  «тиловикам»-списочникам, котрі до такого не звикли. Тим більше, що партійні гроші є їхньою перепусткою на Олімп…