З Антарктиди – з відкриттями

Про них і багато інших новин розповіли зимівники 16-ї та учасники 17-ї сезонної Українських експедицій на станцію «Академік Вернадський» на брифінгу 10 квітня у Національному антарктичному науковому центрі Держінформнауки України.

         Полярники-науковці спостерігали за змінами клімату планети, працювали над розробкою системи прогнозування землетрусів, шукали корисні копалини, вивчали тваринний світ, підкорювали снігові вершини. Та навіть займалися дайвінгом, закладаючи спеціальні підводні полігони для досліджень. За час останньої експедиції створено 2 підводні полігони у районі нашої станції, підводниками здійснено 90 занурень на глибину до 49 метрів у крижаній воді.

         Вітчизняні вчені-гідрологи, які відпрацювали сезон у складі 57-ї Російської антарктичної експедиції на борту науково-експедиційного судна «Академік Федоров» зробили велику кількість зондувань прибережних течій.  Ініціатор проведених досліджень доктор геологічних наук Юрій Артамонов започаткував їх три роки тому.

          А наші вчені-біологи відкрили декілька нових видів, досі не описаних мешканців антарктичних вод.

         За словами начальника станції 16-ї Української антарктичної експедиції кандидата фізико-математичних наук Євгена Карягіна, усі завдання, що стояли перед полярникам, цілковито виконані.

У складі 16-ї експедиції було 11 фахівців, серед яких геофізики, біологи, метеорологи, лікар, кухар, дизеліст, механік та системний адміністратор. Двом наймолодшим «зимівникам» ледь виповнилося 24 роки. Щоб потрапити на найхолодніший материк, претенденти мають пройти прискіпливу медичну комісію, потім із ними працюють психологи, готуючи їх до тривалої роботи в маленькому колективі. Майбутні полярники проходять серйозну підготовку на базі під Макаровом на Київщині і лише після цього найдостойніші отримують шанс зробити свій вагомий внесок у розвиток світової науки. Зарплата невелика, через це на станції немає ні заробітчан, ні кар’єристів. На думку директора Інституту космічних досліджень Національного авіаційного університету Валерія Шмарова, полярник – одна із трьох наймужніших професій поряд із космонавтом та моряком-підводником.

         Шостий континент радо приймає на своїй землі не тільки дослідників. За 2011 рік Антарктиду відвідало 40 тисяч людей з усього світу. Цього року очікується 50 тисяч туристів. Подорожі організовують туристичні компанії, котрі на найвищому рівні забезпечують такий екстремальний відпочинок. На жаль, Україна, поки що не пропонує такого відпочинку.

Однак попри труднощі для багатьох поїздка до Антарктиди залишається заповітною мрією, як і політ у космос. «Життя в Антарктиді дає реальну можливість перевірити себе на мужність, віднайти справжній сенс життя та відчути підтримку друзів. Антарктида назавжди змінює людину», – зазначає          Є. Карягін.

Одним із найвидатніших відкриттів останнього часу на Шостому континенті, є «відкоркування» на глибині 3696 метрів прісноводного озера Восток разом із російськими ученими. Його існування під товщею криги передбачав радянський учений Ігор Зотиков у 60-х роках минулого сторіччя. Аби  дістатися до озера, 1989 року з поверхні льодовика розпочали буріння, однак за два роки роботи припинили через побоювання забруднити воду унікального природного об’єкта – адже він перебуває в цілковитій ізоляції не менш як кілька сотень тисяч років. На жаль, учені досі не змогли взяти проби води із цього озера, бо, поки їх піднімають із 4-кілометрової глибини, зразки замерзають у кризі, що унеможливлює їх подальше дослідження. Розв’язати цю проблему допоможе обладнання, яке не дозволяє воді замерзати тривалий час, роботи над його створенням уже тривають.

         Однією із проблем наших полярників є відсутність власного транспорту, щоб доправляти вахту та обладнання на станцію. Щоб замінити експедицію, привезти на місце пальне, їжу, обладнання тощо, доводиться летіти до Південної Америки, в аргентинському порту Ушуая пересідати на завчасно зафрахтоване судно, зазвичай якоїсь країни, котра також має антарктичну станцію й саме туди прямує, про що ми вже писали в січневому номері «Віча».

         Через несприятливі погодні умови та тривалу відсутність попутного судна, остання ротація науковців затягнулася майже на два місяці та змінився й маршрут: не через порт Ушуая, а через Фолклендські острови.

         Незважаючи на труднощі полярного існування, величезну кількість проблем створює відсутність законодавчого забезпечення діяльності полярників в Україні.

Цього року виповнюється 20 років із часу приєднання України до міжнародного Антарктичного договору, яким регулюється діяльність держав, пов’язана із Шостим континентом. А в Україні, на жаль, досі не ухвалено Закон «Про діяльність України в Антарктиці», не встановлено соціальних гарантій для полярників. Більше того, скоротилося фінансування станції, зменшилася чисельність експедиції.

Необхідно якнайшвидше прийняти закон про діяльність нашої держави на Льодовому континенті, – зазначив на прес-конференції Валерій Литвинов, директор Національного антарктичного наукового центру Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України.